Василь Іванович – типовий ужгородець: роботящі руки, гостре око, скептичний розум, недовіра до чужих слів і розрахунок на власні сили. Зважаючи на такий, достойний набір особистісних якостей, розраховувати на інертність Василя Івановича у ставленні до передвиборного "меню" не доводиться. На зустрічах із кандидатами у міські голови чи депутати він є активним слухачем (не позіхає, а уважно слухає і задає питання). Зважте, не просить, як заведено, а саме питає, як і що планує здійснити здобувач на владні крісла у занедбаному місті.
Першим на його, Василя Івановича, рідний Конвектор прийшов для зустрічі кандидат на посаду міського голови Володимир Чубірко. Уважно вислухавши виступ, ужгородець звернувся із своєю, конкретною проблемою: захаращений двір, закинута стара котельня, засмічений майданчик… Давайте розбиратися, каже кандидат. Оскільки щільний робочий тиждень Василя Івановича містить 5 робочих повноцінних, до вечора, днів, зустріч призначають на найближчу суботу.
Суботній дзвінок Василя Івановича заскочує зненацька (не вірив, що зустріч відбудеться). Він відкладає заплановану на цей день поїздку до села… Довго шукаємо місце призначеної зустрічі… Виявляється, сам Василь Іванович живе не в цьому, засміченому дворі. Але часто тут буває… Зрештою, сусідство дитячого садочка, на його думку, вимагає того, аби терміново розібратися із звалищем. Сусідство розваленої котельні (необхідно розібратися із власником і визначитися з "майбутнім" сумнівної споруди) зводить нанівець кошти, витрачені на спорудження так званого "екрану" на майданчику із смітниками. Тому, разом із представником фірми АВЕ вирішують поки обмежитися прибиранням. Або, принаймні, навести елементарний порядок. Володимир Чубірко пропонує: допоможе із технікою, але впорядкувати своє міське "обійстя" мусять і самі городяни. Так можна досягти, бодай, якоїсь тривалості і уважного ставлення до чистоти у громадському місті. Домовляються про спільний суботник за тиждень.
Наступної суботи у дворі на Одеській вже зранку гурчить трактор, збираючи гілля до контейнеру, наданого фірмою АВЕ. Команда кандидата контролює організацію роботи, сама долучаючись до прибирання. Василь Іванович приносить каву водіям і учасникам робіт. Щоправда, їх тут з місцевих – виявляється 2. "Звичайно, я сказав сусідам, щоб вони прийшли… Молоді – на базарах… Старші кажуть: ми вже свої суботники відходили… Такі наші люди", – сумно всміхаючись, натягає рукавички і береться за скинуті гілки, підтягаючи їх до трактора. Раз по разу намагається долучити перехожих до роботи. Натикаючись на скепсис і байдужість, продовжує роботу.
Ще трохи згадуємо старі, добрі часи: "От ми з вами пам"ятаємо, що колись люди відповідали не лише за власні квартири… Якось було модним, чи що, слідкувати за чистоту у місті… А зараз, молоді, дивлячись на цей безлад, вони ж звикають, що це нормально – так і будуть жити!".
Свідомо не зачіпаємо виборчих баталій та персоналій… Василь Іванович здається першим: "Знаєте, у нас нещодавно був ще один кандидат у мери… А я бував у нього на заводі. Скажу Вам, там порядок – такий приблизно, як оце у цьому дворі… То я його запитав, а коли Ви прийдете до влади, то і в місті буде такий "лад", як на Вашому підприємстві? Промовчав… – помовчав і Василь Іванович. – Так дивлюся, що ваш кандидат – самий нормальний…".
"Ви ідіть, як маєте роботу… Ми тут простежимо, підметемо, накриємо виявлений під гілками люк. Побачимо, наскільки вистачить прибраного. Треба хоч таблички нам написати, аби люди не смітили. Хоча, що ті таблички… А слідкувати ж за усіма не будеш…", – розмірковує Василь Іванович. Згодом біжить на кілька хвилин, аби зібрати сміття під своїм під"їздом. Тут він утеплив фасад навколо своєї квартири, а тепер прибирає наслідки ремонту: "А що робити, зима довга, тарифи захмарні… Чекати від когось допомоги не доводиться…", – сумно посміхається і береться за мітлу…
"І ще дуже важливо! Треба би доріжку на Одеській, вздовж садочка заасфальтувати… Ви ж бачите, тут, біля мого будинка дорогу зробили, а там – мами з дітками ноги збивають…", – каже Василь Іванович, розуміючи – із цим питанням піде вже до мера, після 25 жовтня. І щось підказує – змусить мера почути свій голос!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.