“Вандор” презентував свій перший альбом (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Як і анонсувалося, в неділю, 10 грудня, в ужгородському арт-центрі "Галерея Ілько" гурт "Вандор" презентував свій дебютний міні-альбом.

Перед початком концерту можна було помітити, що музиканти дещо хвилювалися, що, власне, і не дивно. Збірка "Вуйко Мацур" – це свого роду звіт за останні півроку. Глядачі  і прихильники густо відсипали "Вандору" авансів та позитивних очікувань. Суто на емоційному рівні та з врахуванням безперечного професіоналізму.

І ось прийшов час ці аванси виправдовувати. Перед повним залом глядачів. Налаштованих, безумовно, доброзичливо, але певною мірою і критично, з очікуванням.

Проте хвилювання було зайвим. Досвід, харизма, талант музикантів нікуди не поділися. Фронтмен Іштван Халус відразу знайшов емоційний контакт з глядачами, а треки з альбому бажаючі вже встигли почути.

"Вандор" без жадібності викладав їх у відкритий доступ в мережі Інтернет, там ви можете знайти їх і зараз. Музика різноманітна і якісна, інакше бути і не могло.

Особисто я слідкував за нюансами виступу. В нещодавньому інтерв’ю Іштван і Родіон обіцяли різноманітне звучання, в тому числі досить драйвове, "жорстке". Це підтвердилося, місцями соло-гітара звучала дуже потужно, Роман Мацкевич явно спіймав кураж і маю підозру, що надалі ми зробимо для себе чимало відкриттів в музиці "Вандора" саме в цьому напрямку. Перспектива є.

Дуже потішив скрипаль, Іштван Ясниський. Він не лише гарно і гармонійно вписався в колектив, але й сам виявився колоритною особистістю, "з родзинкою".  

Щодо ударника Дмитра Шевчука, то він виявився чітким і надійним. Людина, яка добре знає свою справу. Те, що треба.

Ну і особливим було те, що на сцені разом з етно-рокерами виступив хор Ужгородського коледжу культури. Власне, дівчата  і розпочали концерт. І було дуже цікаво, як і в яких моментах хор буде доповнювати, підсилювати звучання "Вандора",  що вони внесуть в уже знайомі композиції. Звісно ж, це треба було чути, і якщо ви не були на концерті, то доведеться повірити мені на слово –  хор і етно-рок цілком сумісні і співіснують гармонійно. Просто чудово.

Отже, концерт був дуже вдалим. Звіт "вандориків" прийнято і доказ цьому – щирі овації та виклик музикантів на біс. Вітаємо!

Єдиний нюанс: багатьом слухачам явно не хватало вільного простору, заважали меблі. Запальна музика "Вандору" просто вимагає, щоб глядачі танцювали,  тому слухати її сидячи якось замало, якось не зовсім правильно.

Впевнений, у всіх буде ще не одна нагода переконатися в цьому.