8 листопада в обласному українському музично-драматичному театрі ім.братів Шерегіїв представили довгоочікувану виставу, присвячену корифеєві закарпатської образотворчості Адальберту Ерделі.
За традицією, передувала прем’єрі прес-конференція, у якій взяли участь керівники театру, автор п’єси – драматург Олександр Гаврош та ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник.
Як розповів художній керівник муздрамтеатру Василь Шершун, торік, уперше за довгий час, театр проводив відкритий конкурс на створення нового драматичного твору. Свої доробки представили близько десяти драматургів, переважно, місцевих – серед них і чимало відомих закарпатських письменників. За більшістю голосів журі перемогу в конкурсі здобула п’єса Олександра Гавроша "В Парижі гарне літо" – через актуальність теми та її оригінальну подачу драматургом. "Коли ж вирішували, хто ставитиме п’єсу, з-поміж інших розглядали кандидатуру київського режисера Сергія Архипчука, котрий уже мав досвід постановки любовної драми Олександра Гавроша "Meine liebe, Віра". Проте вибір зупинився на головному режисері нашого театру – і це слушно, адже Анатолій Філіппов не лише майстерний режисер, але й митець, котрий уже багато років живе в цій винятковій культурній атмосфері Ужгорода та відчуває її сповна".
Крім режисерської роботи, Анатолій Філіппов також грає у виставі головну роль – зрілого Ерделі (роль молодого художника виконує Михайло Фіщенко). Досі, кажуть колеги, артист близько 5-ти років не виходив на сцену. Та автор п’єси, вочевидь, постановкою задоволений. "Вистава дещо відрізняється від п’єси, – визнає Олександр Гаврош, – Якщо в моєму тексті було більше драматизму, гострих кутів, то в інтерпретації Анатолія Філіппова образ Ерделі більш романтичний. А ще режисер, на доказ того, що театр все таки музично-драматичний, додав у постановку чимало музики".
Завітав на прем’єру ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник. До нього, як до продовжувача художньо-освітньої справи Адальберта Ерделі та головного знавця біографії митця, постановники зверталися за консультаціями. Іван Небесник зізнався: чекав найгіршого, адже до постаті Ерделі ставиться з неабияким трепетом. "Певний острах квапив мене і тоді, коли я ще в 2007-му році готував монографію про митця – не хотілося, щоби хтось мене випередив і в гонитві за самопіаром надрукував те, що спотворило б образ художника. На щастя, найбільше для правильної розповіді про Ерделі зробив сам Ерделі – автобіографічними творами. Тож вигадувати про нього не доводиться. – каже Іван Небесник. – Мемуари художника видано, та я свідомий того, що навряд чи ужгородці кинуться до бібліотеки і масово читатимуть. Відтак, театр, певно, найкраща форма для презентації сторінок із життя митця широкому загалу. Ширше представив би історію художника хіба що Голлівуд – тоді про Ерделі знала б кожна домогоподарка. До решти, я радий, що ця подія сьогодні відбувається і ми з вами є свідками першої спроби сценізації непростого життєвого і творчого шляху нашого видатного земляка".
Щоби надати прем’єрі ще більш художницького настрою, в холі театру розмістили виставку дипломних робіт студентів випускних курсів Закарпатського художнього інституту.
Прем’єра зібрала повний зал глядачів – шанувальників творчості Адальберта Ерделі (зокрема, багато молоді), а також – переконаних цінителів театрального мистецтва й таланту Анатолія Філіппова, котрого вітали і з режисерською прем’єрою, і з новою знаковою роллю, і, принагідно, з недавнім 80-літнім ювілеєм.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.