В Ужгороді обіцяють дати друге життя будівлі колись культового ресторану «Червена ружа»

Ужгород протягом останніх років суттєво оновився. Модерні будівлі рясно-густо повиростали як в історичному центрі міста, так і на його околицях. Проте, якщо розбудова периферії та спальних районів мало в кого викликала якісь заперечення, то нові будівництва в осерді обласного центру зазвичай провокували хвилю протестів та суспільних збурень.

І, слід визнати, дуже часто вони були небезпідставними. Зазвичай нові споруди аж ніяк не ставали прикрасою історичного центру міста. Натомість, що викликало особливий подив, деякі імпозантні старовинні будівлі Ужгорода так і залишалися пустувати і заростати бур’янами.

Мабуть, найбільше уваги у цьому плані привертав колишній ресторан «Червена ружа» на вулиці Корятовича. Раніше у цій будівлі розташовувався не менш відомий готель-ресторан «Берчені». Його почали будувати ще навесні далекого 1909 року. У радянські часи тут так само був готель, тільки з іншою назвою – «Київ». Ще пізніше – власне ресторан «Червена ружа». У кінці 90-их минулого століття в частині приміщень розташовувався паспортний стіл. Згодом, на початку 2000-их, стіни будинку на довгий час були приховані за будівельними риштуваннями та плівками.

І от, попри те, що декілька років тому фасад споруди оновили, приміщення протягом останніх літ так і залишалися пустувати. Деякі входи були просто забиті дошками та арматурою, а на самому даху будівлі вже повиростали чималеньких розмірів саджанці дерев. Чому прекрасна споруда із давньою історією в центрі міста пустує та ніяк не використовується? Це питання неодноразово задавали собі багато ужгородців. І не лише собі, а й головному архітектору міста.

Як наслідок, на одній із нещодавніх прес-конференцій Олександр Шеба запевнив: теперішні власники «Червеної ружі» вже незабаром планують приступити до відновлення колишнього культового ресторану. Головний архітектор Ужгорода наголосив: домовленості щодо цього вже досягнуто.

Як вдалося з’ясувати «Замку», одним із власників приміщення колишньої «Червеної ружі» є ужгородський бізнесмен Олег Адамчук. (За деякою неофіційною інформацією, іншими співвласниками історичного приміщення в центрі Ужгорода є сім’я Стрижаків). До Адамчука ми й звернулися по коментар із приводу планів щодо подальшої долі історичної будівлі.

«Зараз ми плануємо реставрувати споруду у її первісному вигляді, – зазначив Олег Адамчук. – Цьому приміщенню понад 80 років. Коли ми взялися за його відновлення, то жахнулися. Всередині будівлі було багато пошкоджень, тріщин, яких зовні не було видно, проте вони становили серйозну проблему і загрозу для цілісності споруди. Загалом, будівельникам довелося працювати протягом 2 останніх років. Проте наразі стіни зміцнено, вже відремонтовано дах», – розповів бізнесмен.

Олег Адамчук також уточнив важливу деталь: початковий проект відновлення «Червеної ружі» в процесі роботи було змінено. «Первинно будівлю мали реставрувати як готель. Проте все ж вирішили зупинитися на тому, що на цьому місці має бути відновлено ресторан. Наразі ми над цим працюємо. Крім того, плануємо відновити прекрасний внутрішній дворик. Для всіх робіт нами були залучені львівські фахівці», – каже бізнесмен.

Що ж, хочеться сподіватися, що закарпатському обласному центру таки вдасться повернути хоча б одну зі своїх колишніх родзинок (адже з винними підвалами на вулиці Ольбрахта та рестораном «Скала» наразі подібні перспективи виглядають не надто оптимістично).

Ужгородцям поки що залишається лише чекати на відновлення знакового для міста закладу. Чи буде він настільки ж популярним зараз, як і кілька десятиліть тому, сказати важко. «Важливо, аби в процесі реставрації, яку доречніше все ж називати реконструкцією, максимально зберегли первісний вигляд фасаду, ліпнину тощо. Як у радянські, так і дорадянські часи «Червена ружа» була важливим туристичним об’єктом, адже тут розміщувалися готель і ресторан… Тому було б дуже доречно і сьогодні зберегти саме таке його призначення, а не перетворити на черговий офісний центр», – зауважив у коментарі «Замку» ужгородський екскурсовод Владислав Товтин. 

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук