«Зачистка» старих і сухих дерев в обласному центрі проводиться у режимі, як «кіт наплакав», і то, в основному, на головних вулиць міста. Падіння сухих дерев на людей і автомашин у нашому місті є звичним явищем. До периферії відповідні служби так і не дійшли. Тож у багатьох віддалених ужгородських мікрорайонах продовжують бовваніти гіллясті велетні, лякаючи своїм старезним виглядом перехожих.
Так, у мікрорайоні Шахта на кількох вулицях, зокрема по обидва боки Котляревського, також можна натрапити на подібні «пам’ятки старовини». Мешканці намагаються обходити їх десятою дорогою. Зовсім чахлий і старезний клен ось уже не один рік поспіль після чергової бурі, а останнім часом навіть після трохи сильнішого вітру, позбувається своїх сухих масивних гілок. Дерево росте прямісінько над стежкою, котрою щодня йдуть до школи діти, вирушають на роботу громадяни, і поруч біля дороги, де чимало автотранспорту.
Недавнього ранку ледь не трапилася трагедія. Кілька школярів, мешканці сусіднього будинку, саме прямували до зупинки маршрутного таксі. Іншого шляху, як пройти під злощасним кленом, не існує, хіба потрібно обходити довкола будинку із заднього двору, а це – зайво витрачений час. Саме в той момент, коли дітлашня минала «недобру» стежку, упала величезна суха гілляка. На щастя, школярам вдалося відскочити. Цього разу біди не сталося. Але де гарантія, що друга спроба старого клена «скинути» сухе гілля виявиться такою ж вдалою. Тож мешканці будинку, котрі змушені минатися з небезпечним «сусідом», звертаються через ЗМІ до міської влади з проханням спиляти того злощасного клена і подібні дерева. Аби не сталося, як у відомій приказці: «Доки грім не гряне, хлоп не перехреститься».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.