Весна і у повітрі вирує кохання… От і у Закарпатській обласній філармонії лунали мелодії любові – симфонічний оркестр зіграв «Історії кохання».
Кажуть, коли митцем керує кохання – створюються абсолютно унікальні твори. Для замріяної публіки у залі колишньої синагоги музиканти виконали вишукану музичну колекцію світової оперної класики.
Ведучою вечора була музикознавець Наталія Піцур, а "керувала" оркестром диригент Вікторія Свалявчик-Цанько.
Тут прозвучала невмируща історія двох Веронських закоханих – увертюра-фантазія Петра Чайковського «Ромео і Джульєтта». Частина сицілійської пригоди у симфонічному інтермецо П’єтро Масканьї «Сільська честь», увертюра Фелікса Мендельсона «Сон літньої ночі» (за мотивами п’єси Шекспіра), оркестровий вступ до опери «Травіата» Джузеппе Верді (за мотивами роману «Дама з камеліями»). А також лунала неперевершена історія кохання Орфея та Еврідіки у трактуванні Жака Оффенбаха. Увертюру до оперетти «Орфей у пеклі» публіка слухала особливо уважно, очікуючи впізнати знамениту мелодію «кан-кану».
Піднесені емоції та зачаровані погляди. Публіка по-особливому зустрічала талановиту співачку, лауреата Міжнародних конкурсів, володарку чудового сопрано Мар’яну Гаврилко-Лазур. Із особливим шармом вона виконала арії Ліонори («Дай миру і спокою, мій Боже») та Віолетти (sempre libera) із опери «Травіата» Джузеппе Верді.
І як же у концерті про кохання без знаменитого маршу Мендельсона, який лунає на весільних церемоніях в усіх куточках земної кулі?
На такій яскравій і піднесеній ноті, під овації публіки «Історії кохання» добігли кінця. Однак, у філармонії обіцяють – це лише трикрапка. Попереду ще чимало цікавих музичних заходів, яких, на щастя, не бракує… От би ще глядачів було побільше…
.
.
.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.