Один із найстаріших цвинтарів Першої світової війни – досі не досліджено. І причина не в тому, що воно не цікавить науковців. Просто знаходиться кладовище під приватними будинками ужгородців.
А саме – напроти старої будівлі вокзалу (теперішньої приміської каси). Більше того, мешканці щодня «ходять по кісткам», оскільки достеменно невідомо ані площі захоронень, ані кількості могил, які були там на початку 20 століття…
«Подібні розвідки могли б пролити світло на певні події 1914-1918 років, – впевнений історик Сергій Федака. – Досі не маємо жодних конкретних даних щодо загиблих закарпатців того часу. Є відомості лише про «мобілізованих». Їх нараховується 30 тисяч. А Унгвар ж рахувався прифронтовим містом».
Хто за національністю були «невинно убієнні», які знайшли спокій поруч з коліями, – теж таємниця, адже ніхто ніколи фахово не оглядав ту територію з відповідними пристроями…Тим паче, не знаємо до лав чиїх армій належали військові.
«На тій місцевості, – розповів краєзнавець Філіп Людвіг, – ховали не лише загиблих у бою солдат, але й тих, хто помирав у лікарні від важких недуг. Тому тіла нерідко присипали вапняком, аби не провокувати спалахів епідемії у краї».
Цей факт змушує не тільки задуматись над тим, чи варто досліджувати уже тепер «братську могилу в бетоні», але й стимулює, принаймні, звернутись господарів ділянок до спеціалістів із проханням підтвердити або ж спростувати можливість «викопати скриньку Пандори Першої світової» під час звичайних господарських робіт…
.
.
.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.