У світ вийшло дослідження з історії української світломузики за авторства Яніни Пруденко, в якому чільне місце приділене діяльності ужгородського театру світломузики, який діяв в Ужгороді протягом 80-х–початку 90-х років.
Як пишуть укладачі дослідження, «українська світломузика – новий дослідницький проект Відкритого архіву українського медіа арту, що вивчає історію міждисциплінарних експериментів українських художників, композиторів, науковців, інженерів, які продовжували ідеї Скрябіна, Чюрльоніса, Баранова-Росіне та інших митців, що намагалися через живопис та технічні пристрої передати свій синестетичний досвід бачення музики».
Приємно, що заслужене місце в цьому дослідженні посідає діяльність Ужгородського театру світломузики, а згодом – театру Lux Aeterna, чиї внески у розвиток української світломузики, на нашу думку, недооцінені.
Тож спробуємо згадати, як і з чого виник в маленькому Ужгороді цей цікавий новаторський і особливий проект.
Ще далекого 1973 року 18-річний Даніель Фрідман захоплюється світломузикою і, працюючи диск-жокеєм, починає використовувати самостійно створені кольоромузичні приставки. Перша ж світломузична вистава ініціативної групи світлохудожників, які пізніше ввійдуть до складу ужгородського лазерного «Світломузичного театру», відбулася в ужгородському Будинку профспілок 1980 року.
З 1981 по 1983 рік Даніель Фрідман створює «слайдо-музично-літературні» програми в ужгородському клубі-кафе творчої молоді «Форум».
1982-й – рік заснування «Світломузичного театру» на базі Ужгородського міського будинку культури (склад: Д.Фрідман, Василь Макара, Віктор Щуров, Ігор Скальський, Федір Пейчі, Павло Гладовський).
Про популярність та високий авторитет цього театру у певних колах свідчить такий факт: 1985 року на його базі була проведена всесоюзна конференція-фестиваль, в якій взяли світлохудожники та інженери з усього Союзу. Цього ж року театр бере участь у лазерному шоу на ХІІ Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві.
У 1987 році Д.Фрідман створює професійний театр Lux Aeterna, який почав працювати у щойно побудованому приміщенні облмуздрамтеатру. Вистави, в яких не було нічого, крім світла та музики, зачаровували, їх дивилися на одному диханні. Дуже образно описує враження від вистав світломузичного театру в газеті «Закарпатська правда» журналістка Людмила Попова: «Повільно гасне світло. Перші акорди. І звуки музики оживають у хороводі музики і барв, тривожно пульсують на екрані, пронизують його вогняними блискавками, розсипаються сріблясто-фіолетовими спалахами… Йде вистава «Лазеромантник».
Незабаром театр Lux Aeterna покидає драмтеатр і під керівництвом Даніеля Фрідмана починає незалежну діяльність, даючи вистави протягом 1991-92 років в Україні та за кордоном. А далі – робота в київському та санкт-петербурзькому планетаріях, і Ужгород назавжди втратив унікальний мистецький проєкт, рівного якому більше вже не було.
Але чому в Ужгороді та Закарпатті взагалі не знайшлося місця для такого оригінального явища як театр світломузики? Хоча, здавалося б, його авторитет та новаторство та ще й той факт, що подібних йому в Україні були одиниці, а в Радянському Союзі всього декілька, мали б знайти гідну підтримку та розуміння місцевої влади. Та цього не сталося. Через відсталість, зарозумілість та супротив малоосвічених закарпатських чиновників від культури Закарпаття та Ужгород зокрема втратили неймовірну можливість звучати на міжнародних рівнях та заявляти про себе як про прогресивний у культурному плані регіон.
Д. Фрідман згадує, як новопризначений начальник Закарпатського обласного управління культури, зібравши підлеглих на першу нараду, заявив: «Товариші, я не знаю, чи потрібен нам театр світломузики, але якщо мені скажуть, що давайте організуємо ансамбль сопілкарів, то я дав би згоду моментально…»
Що ж, тут, як кажуть, коментарі зайві…
За матеріалами видання «Українська світломузика»
P.S. 26 квітня 2018 року в Ужгороді в ILKO Gallery відбулися лекція на тему “Українська світломузика від 1960-х до сьогодні. Сторінка Закарпаття” за участі колишніх організаторів театру "Lux Aeterna" та світломузична вистава під назвою “Light & Sound or on the way to the absence of Gravity”.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.