Ужгородські ЖРЕРи: хто в ліс, а хто по дрова

ЖРЕРи обласного центру як діти одних батьків,  але абсолютно різні. Спільне у них те, що всі — №1,4,5 та 8 є комунальними підприємствами Ужгородської міської ради. Про те, що на роботу усіх нарікають люди, говорити не будемо, це всім відомо. Ще спільного – в усіх значні борги по виплаті зарплати, відрахувань до бюджету, Пенсійного фонду, всі, крім №1, мають приблизно однаковий річний дохід – більше 2 мільйонів гривень. Принаймні за підсумками 2011 року. 

Але при цьому ЖРЕР №1, маючи 1439, 5 тис. грн. доходу отримав торік 368,6 тисяч чистого прибутку, тоді як ЖРЕР №4 при доході 2204 тис.грн – 2,2 тисячі прибутку, а №5  при найбільшому з усіх доході – 2708 тисяч гривень — «нагаздував» аж 104 тисячі збитків. 

Та ще й усі наші ЖРЕРи мали серйозні борги, насамперед з виплати зарплати працівникам і сплат до бюджету: №1 – 110 тисяч (22,9 за зарплати, 19,5 тисяч бюджеті і 8,6 Пенсійному фонду); №4 – 699,4 тисячі гривень (195,7 – людям, 157 – бюджету, 25,6 – ПФ); №5 –більше 161 тисячі (33,3 тис. працівникам, 47,6 – бюджету, більше 20 тисяч ПФ), а №8 – 224 тисячі (47 зарплати, 59 – бюджету, 21 ПФ).   При цьому кожен ЖРЕР використовує на оплату праці різну частину від того, що сплачують мешканці, але не менше третини. А №4 аж 45,2% від доходу. Втім, це характерно і для інших ужгородських комунальних підприємств: 8,3% від доходу на зарплату торік йшло у КП «Лікарняна аптека», 51,6%  — у КП «Уж-енергія», 62,2%  — у КП «Стадіон «Авангард» і навіть 82,5% — у КП «Ужгородпарквідео».  Ще одна особливість: у ЖРЕРах №1 та №4 третина працівників —  «начальники» — адміністративно-управлінський персонал (АУП) – 8 до 15 у ЖРЕР №1 та 16 до 35 у ЖРЕР №4, тоді як у 5-му та 8-му ЖРЕРах їх тільки чверть. Не дивно, що всілякі ремонти і прибирання робити нема кому, скажімо у 4-му ЖРЕРІ . 

Запитувати в ужгородської влади, мера, чи, зокрема, у безпосередньо відповідального за роботу комунальних підприємств директора департаменту міського господарства Олексія Касперова, чому така різна і однаково погана робота ужгородських ЖРЕРів – що волати у пустелі. Усі бачать тільки один вихід: «ввести економічно обґрунтовані тарифи», тобто – підвищити.