Ми вже порушували тему ужгородських каштанів, деякі з яких несподівано стали цвісти у вересні. Давали і фото з квітками на деревах. Зараз же хотілося б до цієї теми підійти з дещо іншого боку.
Особливо вражає видовище хворих дерев, на яких вже майже не залишилося листя. Таке враження, що, незважаючи ні на що, каштани борються, не хочуть вмирати: на чорних висохлих гілках наполегливо вибиваються нові зелені пагони і розквітають квіти.
Вони борються самотужки і мовчазно волають до людей про допомогу. Незрозуміло, чому до цього часу ця проблема з каштанами, яка триває вже не один рік, ніяк не вирішиться. Не допомогло ні розкритиковане свого часу кронування, ні розрекламований ще 2013 року спільний проект міст-побратимів Ужгорода та Корвалліс, метою якого було захистити ужгородські каштани від молі, що пожирає дерева… Всі проекти стали забалаканими «прожектами», і ніхто нашим каштанам так і не допоміг.
І тепер ми із щемом у серці йдемо по алеях міста і жахаємось понурому і сумному вигляду цих чудових в усіх відношеннях дерев, які з усіх сил намагаються протистояти «іржавій» хворобі, викидаючи здорові паростки з квітками на чорних скорчених гілках.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.