Історія про те, як команда молодих ентузіастів, закоханих у комп’ютерні ігри та українську мову, виховує справжніх українців, залучаючи до процесу світових зірок.

«Ігроман! Лобуряка і лінюх! Заручник комп’ютера і раб клавіатури!! Візьмися за розум і займися ділом! Знайди покликання всього свого життя!», – лаяв я 10 років тому свого дуже молодого і, насправді, дуже хорошого друга. Міг собі дозволити покритикувати, бо мені було 30, а йому – 15. І його захопленням були тільки комп’ютерні ігри. Заняття, на перший погляд, порожнє і дітвакувате. Гаяння часу, замінник життя і «ендорфінова голка». Витискувач емоцій та адреналіну з організму, та інших занять і зацікавлень із людського життя. Так мені здавалося тоді. І я розкаявся у своєму заблудженні. Бо ще 5 років тому, у своєму першому інтерв’ю, ужгородець Микола Орос зумів мені довести, що ігрова індустрія це – не тільки окремий цілий світ для багатьох сучасних людей – як творців, так і споживачів гри як явища, але й мистецтво.

Нині для комп’ютерних ігор пишуть музику світознані композитори, малюють передові художники, створюють світи виключної майстерності дизайнери, вигадують сюжети обдаровані автори, пишуть «движки» генії-програмісти… І існує набагато більше споживачів кінцевого ігрового продукту, ніж може собі уявити хоча б і споживач якісної літератури, вишуканої музики та фестивального кіно. Він-бо вважає себе споживачем продукту високого ґатунку, рівного якому немає. Однак, правда, як завжди, більш ніж одна.

Вони – поруч з нами

Існує паралельний світ ігрових розваг. Настільки ж великий як і література, як кіно або музика. І цей світ поєднує це все. І має своїх подвижників. Герой нашої розповіді – Микола Орос один з них. Тих, хто, увійшовши у команду подібних собі, освічених, креативних, веселих, захоплених і активних однодумців, робить наше українське суспільство кращим. Більшість з нас не підозрює про їхнє існування. Але вони – поруч з нами і роблять дуже цікаву і корисну справу. Хто це вони: Ось що каже про це сам Микола:

Микола Орос

– Ми – це портал playua.net. Наша звична діяльність – це ігрова журналістика. Ми пишемо статті про ігри, створюємо та озвучуємо відеоогляди ігор. Але любимо ми й українізовувати всесвіт. Наразі ігровий, але хтозна… 🙂

– Ану ось так щось відразу таке, щоб здивувати тих, хто розуміється на комп’ютерних іграх. А далі – пірнемо глибше.

– Наприклад, ми створили офіційну локалізацію українською мовою (локалізацією у ігровій індустрії називають переклад і озвучення – прим. авт.) гри «Bastion», фільму «Indie Game: The Movie». Скоро вже з’явиться наша локалізація відомих ігор «Метро 2033» та «Метро: Промінь надії». І маємо надію, що колись-таки виходитимуть ігри українською. І дуже бажаємо брати у цьому безпосередню і активну участь.

Про «партнерів-конкурентів»

– Гаразд. Чим наша розмова може бути цікавою закарпатцям?

– Власне тим, що люди, які грають у ігри – є скрізь. І у Закарпатті їх не менше, ніж будь-де у світі. А Закарпаття – теж Україна. Українського ж ігрового контенту наразі дуже і дуже бракує. Не кажу вже про те, що нині не існує україномовних ігрових друкованих видань.

– А українські російськомовні?

– Так, є. Наприклад, журнал «Шпиль!» Маю друга, який є хорошим оглядачем, ігровим журналістом і він пропонував розбавляти зміст журналу україномовним контентом. Але правила редакції у цьому сенсі були жорсткими. Існує, щоправда, один україномовний інтернет-журнал. Він видається українською і навіть верстається. Але не виходить друком. Його можна лишень почитати на комп’ютері. Має дуже цікаву назву-каламбур. «Князь ігор». Видають його такі самі ентузіасти як і ми. І такі самі, які створюють портал «Опен Геймер».

– Що таке «Опен Геймер»?

– Україномовний ігровий портал, у дечому схожий на наш, але дещо іншого стилю. Я б сказав з трошки ширшими критеріями дозволеного. Якщо ми дуже уважно і ретельно ставимося до свого стилю і лексики, то наші колеги іноді дозволяють собі трохи «похуліганити». 🙂

Рафінована українська

– То, виглядає, ви така собі команда рафінованих естетів?

– Ну… мабуть так. Ми намагаємося самі виховати свою аудиторію. Ніде правди діти – переважно чоловічу. 96% наших відвідувачів – чоловічої статі. Але всіх тих, хто нас любить і читає ми намагаємося спонукати розсмакувати і полюбити справжню українську мову. Справжню, бо довкола повно прикладів несправжньої української, якою послуговуються навіть і серйозні друковані видання, не кажучи вже про користування у побуті. Маємо в обігу дуже багато запозичених слів, які, насправді, мають свої прекрасні українські відповідники. Ми намагаємося їх знаходити, або якщо таких не існує – пробуємо навіть вигадувати нові.

– Я знаю, що у вашій команді є фахівці високого ґатунку, які професійно займаються перекладом на українську і озвучуванням українською. Давай про них!

– Принаймні двоє з колективу «Playua» – це люди, основною роботою яких є саме професійне озвучування різного відеоконтенту для російських і українських інтернет-сайтів. Вони озвучують все: від промо-роликів, навчальних програм і серіалів до повнометражних мультиків і фільмів. Це Олекса Мельник з Коломиї та Андрій Корзаченко з Києва.

– Це їхня основна робота?

– Так.

– А твоя?

– Ну, ти знаєш… Ага, для читачів? Я член команди консультантів для гравців, які грають у онлайн-ігри. Глобальні і населені багатотисячною аудиторією гравців. Наприклад «Eve online». Всередині гри цілодобово перебуває сила-силенна народу з усього світу і їм час від часу потрібні консультації або вирішення якихось внутріігрових питань. Проектом «Playua» я, як і власне, всі ми займаюся на чистому ентузіазмі.

Судмедексперт, філолог, Олекса Негребецький і «справжній Альф»

– З вами ще хтось?

– Так. Моя дружина – Лідія Кундис. Вона львів’янка, але переїхала жити до Ужгорода. Рік тому ми одружилися. Я обрав собі дівчину, яка теж грає у комп’ютерні ігри. (сміється) Фаховий філолог з освітою університету ім.Івана Франка. Добре розуміється на тонкощах мови. І саме вона захоплено редагує всі наші матеріали. Ще займається озвученням наших щотижневих новин одна коліжанка з Києва. Власне, вона ніяк не пов’язана з іграми. Її професія – судмедексперт. Просто їй це цікаво. Бува каже: ось щойно закінчила з «клієнтом» – починаю займатися озвучкою. Це її хобі. Просто в один момент виявилося, що у неї просто зачаровуючий голос. Спробувала раз-другий і її захопило. І нас теж.

Микола Орос та Лідія Кундис

До питання про ужгородців на проекті – є ще один. Його звуть Ілля Станканич. Його справжнє захоплення – це створення модифікацій до ігор серії Fallout. Основна його робота – створення відео. Ось, наприклад, він робив відео для Бліца. Нам він допомагає із локалізацією роликів, коли треба перемальовувати тексти (як от у ролику про Південний Парк).

– То скільки людей у постійній команді?

– Кістяк 10-12 чоловік. Й іноді залучаємо у проект «запрошених» учасників. Від тих, хто просто хоче написати для нас статтю чи огляд гри, яка його захопила як гравця і аж до справді професійних артистів і навіть світових знаменитостей. Один з наших роликів, наприклад, озвучив відомий музикант Геннадій Донецький (лідер гурту «4исла»). Причому  з радістю. Ось це відео, до речі:

Маємо у своїй історії і кілька людей, яких просто «вполювали» для участі у проекті і дуже цим пишаємося. Адже всі пам’ятають чудовий гумористичний серіал «Альф» про іншопланетника Альфа, схожого на волохатого кабанця. Його колись транслював канал ICTV. Так ось багато фраз з лексикону Альфа стали крилатими, завдяки тому, що переклад серіалу робив легендарний Олекса Негребецький. Для тих, хто у темі – представляти цю людину не треба. Він же перкладав українською і «Піратів карибського моря» і мультфільми «Тачки», і «Змивайся», і «Шрека». Брав участь у редагуванні українського перекладу «Гаррі Поттера». Власне саме завдяки йому фразочки Альфа «Ой, я зараз лусну!» чи «Я почуваюся сміттям…», «Я собі сидів, поводився якнайкраще. А тоді вирішив трохи попоїсти. Решти на пам’ятаю.» Ну а геніально і неповторно озвучив Альфа чудовий актор Євген Малуха. Так ось, Євгена Малуху ми попросили зіграти роль у одному ролику. А ролик довгий. 12 хвилин. І він погодився. Вийшло просто казково:

Ну а одна з наших найсвіжіших робіт, у якій зійшлися голоси Євгена Малухи, Геннадія Донецького і Олекси Мельника – це трейлер до третьої частини гри «Відьмак», яка стала легендою і яку нещодавно під час візиту до Польщі похвалив Барак Обама. Коротенький ролик, але вражаючий:

Ось наша команда зробила офіційний переклад гри «Метро 2033». Не фанатську локалізацію, де гравці самі роздовбали файли, познаходили тексти і абияк їх переклали, а з офіційного дозволу компанії-видавця. З допомогою лабораторії «Омікрон» ми зробили переклад, до офіційної озвучки якого долучився Євген Малуха, який «Альф» і який «Ой, я лусну!» Очікуємо затвердження від видавця.

Легендарний «Командор Шепард» – на службі у «Playua»

– Зрештою, нам вдалося упіймати і залучити до співпраці справжнього «Командора Шепарда».

– Даруй за питання чайницьке – хто це такий?

– Це – жива легенда. Є ігрова трилогія «Mass Effect». Це культова, знаменита і найпродаваніша гра останнього десятиліття у світі. І у ній є такий персонаж – Командор Шепард. За сценарієм гри цей персонаж ходить по різних магазинах у своїх справах, але всюди його просять «запишіть нам рекламний ролик – ви ж така знаменитість!» І він, втомлений цими всіма незліченними проханнями усім записує однаковий рекламний ролик із тестом «Я Командор Шепард і це мій улюблений магазин на Цитаделі». Ця фраза чсто повторюється і стала крилатою у ігровій спільноті. Так от актора, який озвучує цього персонажа звати Марк Мієр і живе він у Канаді. Так ось ми його розшукали і, як у грі – попросили записати для нас рекламний ролик. І він несподівано і неймовірно – погодився!! І тепер ми маємо неймовірний ролик, у якому Марк Мієр каже «Я – Командор Шепард і Playua – мій улюблений український ігровий сайт».

Трохи історії та економіки

– Скільки ви існуєте?

– Загалом десь три роки. Але по-справжньому і активно ми запрацювали коли до нас приєднався нинішній головний редактор Олекса Мельник, який всіх надихає і мотивує працювати, дає копняки і є справжньою рушійною силою. Всі ми розуміємо, що нині в Україні є дуже багато російськомовного контенту і дуже мало україномовного. Не тільки ігрового, а взагалі… І ось цей баланс ми виправляємо як тільки можемо. Нашим гаслом колись справді було «Українізація Всесвіту». І запал у цій ідеї є таким, що ми не просто не заробляємо, а навіть вкладаємо свої кошти у проект. Утримання самого порталу – недешева справа. Не кажучи вже про написання текстів, озвучення тощо… А ми ж ще й проводимо конкурси для наших відвідувачів з цілком реальними нагородами.

– Якими, наприклад?

– Ну ось, дехто з нас в силу специфіки своєї професії постійно за комп’ютером. Не треба казати, що це я. 🙂 І має можливість виловлювати у найбільшій світовій системі продажу ігор «Steam» якісь акції, величезні знижки на ігри. Тоді закуповує їх багато – на кількадесят доларів відразу. Ось ці ігри і є призами для переможців. Наприклад, довго у нас тривав конкурс на найкращий ігровий скріншот місяця. Зараз вигадаємо щось новеньке.

– За що ще доводиться платити з власної кишені?

– Переважно за поїздки на які-небудь ігрові події, фестивалі, виставки, ігрові турніри. Стараємося всюди бути представленими.

На крутій ігровиставці

Ігри – українською: стрибанки, лупанки і Патик Істини

– Чому, на твою думку, кінцевий продукт багатьох видавців так обділений українською мовою?

– Причина єдина. «І так поймут». Російська розширяє аудиторію ще й на Росію, Білорусію і частину країн екс-СРСР. А українська звужує аудиторію дуже сильно, зате виховує її. І для цього ми робимо дуже багато саме лінгвістичної роботи.

Довгі лінгвістичні дискусії, наприклад, у нас були з приводу транслітерування англійської "h". З одного боку, її часто позначають літерою "х": хокей, холл, хелоуін, тощо. З іншого – нерідко й літерою "г": гомосек, гарвард, Гаррі. І ось питання: якого правила дотримуватися? В Україні не діє правописна комісія, яка б це вирішувала. Тому намагаємося самі. Гобіт, гедшот, гардкор, чи Хобіт, хедшот, хардкор? Дехто каже, що звичка писати "х" на місці "h" походить з російської, де немає звуку "г", а тільки "ґ". Так і обговорюємо.

– Я знаю ви навіть вишуковуєте лінгвістичні перлини, спеціально щоб використати їх і надати своєму продукту унікальності і тої барвистості, смаку?

– Справді. Ми віримо у те, що мова збагачується словами. Є англійська мова, яка започатковує дуже багато термінів, що виникають у інтернеті. З нашої точки зору хорошою ідеєю є знаходити або вигадувати українські відповідники їм. Через це у деяких людей, щоправда, виникає дупобіль. Але ми гнемо своєї. Наприклад, ми вигадали відповідник слову «геймплей» і воно навіть потрапило до української локалізації Steam. Це слово «ігролад». Чудово передає значення поняття «геймплею», себто ігрового процесу і є українським.

Взагалі, ми дуже особливо ставимося до русизмів у мові. У нашого редактора Олекси є правило: якщо є два слова-синоніми, але один з них більш співзвучний з російським відповідником, то він обов’язково обере інше, автентичніше, українськіше.

Редактор «Playua» Олекса Мельник у чорній футболці з логотипом порталу

– Наприклад?

– При огляді гри «Splinter Cell: Blacklist» часто доводилося вживати слово «список». МИ його замінили на «перелік». Або російське «посох». Є українське «патериця».

– У вашому перекладі огляду гри South Park: Stick of Truth  за мотивами однойменного культового мультика ви використали “Патик Істини»! Я сам мало не луснув!

– Ну та бо там був справді патик. Без будь-яких магічних властивостей. Просто палиця. 🙂

– Хто перекладав взагалі цей огляд?

– Я перекладав…

– Ти перекладав??!!!! Ти сам??

– Ну так. Що тут такого? Студія «КіНаТаН» нам його озвучила. Вийшло дуже весело.

– Миколо, ще українських слів!! Щееее!!!

– Ну, є ось таке поняття NPC – Non Player Character. Це персонажі ігор, якими гравець не керує. Їх так і звали «енпісі». Ми ж придумали абревіатуру НІП – некерований ігровий персонаж. Так їх у оглядах і звемо «ніпами». У когось був дупобіль через використання нами слова «рушій». Але ж російське «движок» чи англійське «engine» (це та частина програмного коду, на якій базується гра) – краще і не перекладеш. Ми пробували перекладати жанри ігор. Ну, скажімо стратегія. Вона так і буде українською. Але «файтинг». Ось як гра Mortal Combat. Ну як його перекладеш? Бійка? Ну якось не дуже… Ми придумали слово «лупанка». Для жанру «платформер «ми використали слово «стрибанка». Це ігри з видом збоку – там ти стрибаєш з платформи на платформу. Це ламає мізки людей. Не всі готові замість звичного «хорор» почути «жахастик».

Є у нас цікава щомісячна програма «Героям слава», у якій розповідаємо біографії ігрових героїв.

Український гравець це той, кому важливо грати українською

– Що на завершення такої масштабної розмови додаси від себе?

– Ми постійно шукаємо ініціативних людей. Як я й казав, проект наразі некомерційний, тому платити не в змозі. Зате надаємо шанувальникам ігор можливість творчо самореалізовуватися. Хто має ідеї і вміє їх втілювати – усіх кличемо. Хто має, але не дуже вміє – тим допомагаємо. Скажімо, якщо хто вміє писати, але не вміє озвучувати – озвучимо його тексти.

Окрім комп’ютерних, колектив цікавиться і настільними іграми. У нас навіть рубрика є – "Інший ґеймінґ", де Олекса оглядає настільні ігри.

Ну і можна згадати, що світові компанії починають звертати увагу на українську мову. Так, Valve були першими – вони ввели українську мову у Steam i підтягують українські тексти до усіх своїх ігор (Half Life, Team Fortress 2, Left 4 Dead, DOTA 2), незабаром введуть підтримку гривні. 

Просто для цього потрібно показати, що український гравець – навіть не той, хто проживає на території України, а той, кому важливо грати українською – буде достатньо платоспроможним. Бо, на відміну від ведення порталу і створення контенту, локалізація ігор вимагає інвестицій.

Ну і, звісно, запрошуємо на наш портал «Playua.net».

І на наші канали у Youtube:

PlayUA – Основний канал

PlayUA – Дубльовані відео