Ворог намагається бити найболючіше. Але часом погана звістка – це тільки провокація.
На Закарпатті відмічено неприємну тенденцію. Частішають повідомлення про дзвінки з фронту родичам зі звістками про загибель вояків. Про такі непоодинокі випадки відомо волонтерам. Телефонують буцім командири чи воєнкоми. Потім інформація не підтверджується. Тут порада єдина: без паніки! І – знадією! Вірити варто лише офіційному й підтвердженому! Ворог б’є підступно, по найболючішому…
Uzhgorod.in звернувся по роз"яснення до Закарпатського обласного військового комісаріату. Заступник воєнкома, бойовий офіцер Петро Марко розтлумачив, що існує офіційна процедура звістити про найгірше. Військомат отримує офіційне повідомлення про загибель військового за визначеною системою, формує довідку, й представник військкомату разом з людиною з органу місцевого самоврядування особисто ідуть до родичів з цими сумними документами. Офіцер пояснює: звісно, часом близькі дізнаються і телефоном – буває, що дзвонять навіть і командири, але частіше побратими. Утім, такі звістки не можна вважати остаточно правдивими. Про таке може бути мова лише при наявності офіційного документу. "Зрозуміло, часом наша інформація надходить із затримкою, але ми ніколи не сповіщаємо родині доти, доки не маємо офіційного документу", – каже Петро Марко.
Інформація, повідомлена з фронту телефоном, нерідко не підтверджується. Тож доки нема офіційної "похоронки" – надія ще є. І не варто забувати, що такі дзвінки можуть бути ворожою провокацією – частиною кампанії поширення паніки з метою розхитати ситуацію та знизити обороноздатність України. До таких належать і публікації в ЗМІ непідтверджених даних про загиблих. Тож – переживати за своїх, звісно, треба, але не граючи на руку ворогу.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.