Унікальні «горяни» живуть на Хустщині (ВІДЕО)

Унікальні карпатці. На Хустщині, в селі Нанково проживає мисливець-собаківник, який надає перевагу лише одній породі псів – українському карпатському гончаку, або як його ще називають – «карпатцю». Каже, без цього собаки полювання не уявляє. Проте чотирилапих цієї породи останнім часом значно поменшало, і це на їх же Батьківщині – в Карпатському регіоні.

Кажуть, універсальних собак не буває. Але  це не про українського карпатського гончака. Ця порода поєднує якості гончака, лайки і спанієля. З «карпатцями» полюють на різних тварин, але найперше  на кабана, лисицю та зайців. Крім того, мають «карпатці» і відмінні сторожові якості.

Батьківщина цих мисливських собак  – карпатський регіон.  І ще у 50-ті  роки до початку 70-х цих карпатських гончаків було багато, правда зареєстрованих – усього кілька.  Спочатку породу вдосконалювали, виводили універсальну мисливську собаку.  До кінця 20 століття цією породою вже ніхто не займався, тож  навіть тут, у Карпатах, вона почала зникати.

Кінологи, описуючи собак-мисливців, теж приділяли «карпатцю» мало уваги.  Тоді опис собак все-таки зробили. Далі – написали заяву до української  федерації мисливського собаківництва,  яка, зрештою,  пішла назустріч і створила тимчасову комісію експертів. Прийняли  і тимчасовий стандарт українського карпатського гончака. Проте закарпатська федерація, за словами пана Михайла, має дещо іншу думку з цього питання. Щодо виставок у рідному Закарпатті, то тут – така ж ситуація.

До слова, мисливець, який бодай раз спробував полювати з карпатцем, наступного разу на полювання бере тільки його. Це вже доведено.  Неперебірливі «карпатці» і в харчуванні. Пан Михайло каже: гуцул в давні часи або ж  сучасний селянин  не тримали б  у господарстві перебірливу у їжі  собаку.

Втім, серед собаководів вистачає і противників цієї породи. Вони, на жаль, вважають карпатського гончака конкурентом іншим мисливським породам. Пан Михайло  знайомий з цією унікальною породою  ще з дитинства.  З того часу «карпатець» став другом чоловіку. Крім того, останні 11 років вони тільки доводили свою відданість та  показували кращі  результати на полюванні. Наразі у пана Михайла дві собаки цієї породи,  у найстаршої кличка Найда.Іншій собаці рік. Вона потрапила до мисливця випадково. Спочатку хотів віддати на Хмельниччину. Каже: там більше перспектив, ніж тут. Але цуценя стало душею родини, тому залишив.