Українська транспортна галузь — найпривабливіша сфера для інвестицій

Українська транспортна галузь є однією із найбільш привабливих і відкритих сфер для інвестицій.

Про це заявив Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул у ході Українського форуму транспортної інфраструктури, організованого Інститутом Адама Сміта (Ве­ликобританія) та Міністерством інфраструктури України в Києві.

Сучасна глобалізація національних економік вимагає відповідного розвитку світової транспортної системи, особливо — створення потужної та високоефективної інфраструктури. Для завершення розпочатої в останні роки в Україні модернізації транспортної галузі потрібні значні інвестиції, надходження яких буде вигідним не лише для української транспортної системи, але й для транспортної інфраструктури Європи.

Експерти зазначають, що Україна — це епіцентр євразійських транспортних шляхів. Тут проходять 4 із 10 міжнародних транспортних коридорів Азія — Європа. Наша країна посідає четверте місце за обсягами вантажних перевезень в Євразії, поступаючись лише Китаю, Росії та Індії.

Зокрема, наявність незамерзаючих чорноморських портів і розгалуженої мережі залізниць та автомобільних доріг створюють всі необхідні передумови для збільшення обсягів транзиту вантажів в напрямках Північ — Південь і Захід — Схід до 2020 року.

За прогнозами урядових аналітиків, сумарний попит на вантажоперевезення в Україні за інвестиційною моделлю розвитку може зрости до 2020 року на 180 млн. тонн, порівняно з 2012 роком, і сягнути 843 млн. тонн зі щорічним зростанням попиту на транспортні послуги на 4–5%.

На сьогодні Україна готова запропонувати інвесторам максимально гнучкий підхід до форм і механізмів такої співпраці. «Наша головна мета — модернізація економіки і підвищення її конкурентоспроможності. Україна готова до такої співпраці. Ми відкриті для діалогу», — зазначив Олександр Вілкул.

Крім того, Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що Україна в глобальному розподілі праці має дві ключові спеціалізації — виробництво продовольства і надання тран­зитних послуг. Саме комбінація зерна та транспортної інфраструктури може стати локомотивом української економіки і гарантом продовольчої безпеки у світі. Якщо в 90-ті роки Україна щорічно збирала в середньому 20–25 млн. тонн зерна, то сьогодні ми вже вийшли на рівень 45–60 млн. тонн, а протягом найближчих 10 років наша країна досягне обсягу 80–90 млн. тонн зерна, основна частина якого буде йти на ек­спорт. Внаслідок цього ми очікуємо найбільше зростання обсягів вантажоперевезень у напрямку морських портів.

Тут слід виділити два моменти: очікується як кількісний приріст, так і попит на якість — на нові послуги морських портів. Необхідно буде в портах розвивати спеціалізовані морські термінали, які матимуть максимальну продуктивність при міні­мальній вартості. А також, щоб порти відходили від моделі універсальності і рухалися до створення спеціалізованих терміналів, як це сьогодні відбувається в усьому світі. Додаткову потребу в портових потужностях до 2020 року Уряд оцінює в 40 млн. тонн.

Експерти відзначають якісну і більш системну роботу з європейськими відом­ствами у сфері поліпшення умов логістики товарообігу між Європейським Союзом і Україною напередодні підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті в листопаді 2013 року.

Зокрема, особливої уваги заслуговують якісні зміни в напрямі спрощення і модер­нізації процедур у пунктах пропуску на митному кордоні України, проте на сьогодні рівень фізичного огляду вантажів усе ще становить 6%, що вдвічі перевищує відповідні умови Митного кодексу країн ЄС, де він становить до 3%.

Як зазначають урядові аналітики, після виконання Україною зобов’язань із рефор­мування транспортної галузі, прописаних в Угоді про асоціацію, країна в якості гранту отримає 65 млн. євро на розвиток транспортної логістики. Також Європейський інвестиційний банк має намір виділити нашій державі 41 млн. євро на управління авіа­ційним транспортом і 200 млн. євро на розширення мережі транс’європейських доріг.

Джерело – Інформаційно-аналітичний бюлетень КМУ