Україна таки замахнулася на Олімпіаду

Однак, попри позитиви у вигляді інфраструктури, країна може отримати серйозні фінансові проблеми

Із амбіцій нинішньої влади, що Україна побореться за Олімпіаду’2022 багато хто сміявся. Але днями стало ясно, що наша держава все ж поштовхається за таке право. 

«Найкраща Олімпіада за всю історію»

Ще в кінці 2010 року віце-прем’єр України Борис Колесников зустрічався з президентом міжнародного олімпійського комітету Жаком Рогге та самовпевнено (особливо, якщо зважити, що тоді ще не було відомо, чи Україні залишать право на Євро’2012) пообіцяв: «Якщо нашій країні буде надана велика честь прийняти Олімпійські ігри, немає сумніву, що це будуть найкращі зимові Олімпійські ігри в сучасній історії Олімпійських ігор».
Минулого тижня стало відомо, що Кабмін визначився зі столицею Олімпіади – нею стане Львів. Про це йдеться в техніко-економічному обґрунтуванні для проведення зимової Олімпіади в Україні в 2022 році. Розробником цього документу для національного проекту «Олімпійська надія’2022» виступила німецька компанія PROPROJEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH.
Передбачено, що змагання з хокею, керлінгу, ковзанярського спорту, фрістайлу, шорт-треку і фігурного катання проводитимуться у Львові. Змагання зі стрибків із трампліну, лижного двоєборства, біатлону, лижних перегонів і сноуборду – в Тисовці на Львівщині, а з гірськолижного спорту – на Боржавському хребті на Закарпатті.
Владислав Каськів, голова Держагентства з інвестицій та управління нацпроектами, пояснив, що всі об’єкти, які доведеться збудувати для Ігор, розділять на прибуткові (гірськолижні комплекси, до прикладу) та неприбуткові. Під прибуткові уряд має намір залучати інвесторів, а інші – інфраструктуру, льодовий палац тощо – будуватиме за кошти держбюджету. Загальна вартість усіх об’єктів попередньо оцінена в 96 мільярдів гривень. Утім, сам же Каськів і додав, що наразі українські бізнесмени не готові до таких значних інвестицій, тому інвесторів доводиться шукати аж у Китаї. 
Нагадаємо, вперше про можливість України прийняти масштабні міжнародні змагання сказав Віктор Янукович 27 травня 2010-го. Тоді він ще за звичкою «ляпнув», заявивши, мовляв, Ігри можна провести на Буковині. Президента тактовно виправили, припустивши, що він мав на увазі гірськолижний комплекс «Буковель». Утім, невдовзі фахівці заявили, що «Буковель» не підходить за олімпійськими параметрами. А це означає, що скористатися уже зведеними об’єктами Україна не зможе ніяк – абсолютно все треба будувати з нуля. 

Росіяни витратили на Сочі-2014 вже понад 30 мільярдів доларів

У цілому така подія виглядає суцільним позитивом. Якби не одне але – гроші. Відомо, що їх бракує, однак ще торік спікер Володимир Литвин заявив: «При всій бідності нашого державного бюджету ми передбачили певну суму коштів для того, щоб зараз пророблялися відповідні питання, пов’язані з підготовкою, реалізацією наших претензій і наших пропозицій для того, щоб Україна провела зимові Олімпійські ігри у 2022 році». Ось так – ми бідні, але амбітні. 
Щоб приблизно оцінити вартість організації Олімпіади з нуля, найпростіше подивитися на сусідню Росію, де Зимові Олімпійські ігри відбудуться через півтора року в Сочі. За підрахунками, там уже «закопали» близько 30 мільярдів доларів! Це в 10 разів більше, аніж Ванкувер витратив на Ігри-2010. Але на канадців нам орієнтуватися нічого – там більшість об’єктів були вже готові. А от, зважаючи, що росіяни спочатку розраховували витратити 12 мільярдів, тобто стільки ж, скільки й наш уряд, сочинський варіант для нас найбільш імовірний.
Саме на цьому наголосив і Віктор Балога, який єдиний з українського уряду публічно засумнівався в доцільності брати участь у конкурсі в час, коли Україна має такі фінансові труднощі. «Влада повинна перестати гратися в «олімпіади». Це пуста трата мільйонів доларів на «концепції» і «проекти», які ніколи не будуть втілені, – написав політик у Фейсбуці. – Подумайте самі: хто дасть Україні зимову Олімпіаду’2022, коли з нами сьогодні не хочуть розмовляти в світі? Який інвестор захоче вкласти гроші, наприклад, у керлінг і бобслей? 
Он наші сусіди вже витратили 30 мільярдів доларів на те, щоби в субтропіках хтось міг покататися на лижах. А в цей час у російських глибинках немає доріг, по яких могла би проїхати «швидка допомога». Ну давайте будемо об’єктивними: для чого вкладати гроші в ефемерні проекти? У нас куди не глянь – усюди проблеми. А хтось собі думає, що ми настільки багаті, що можемо витрачати мільйони доларів «на авось». Повірте, я за те, щоб Україна приймала чи то Олімпійські ігри, чи навіть чемпіонат світу з бадмінтону. Але тоді, коли для цього будуть реальні передумови, а не якісь «проекти» і «концепції».
Серед конкурентів – 25 міст світу
Наразі ситуація з Іграми наступна: про намір стати господарями оголосили 26 міст із 13 країн світу. Зокрема, це китайський Харбін, німецький Мюнхен, фінські Тахко, Куопіо та Гельсінкі, французька Тулуза, норвезькі Ліллехаммер, Ставарген, Берген та Воос, польське Закопане, іспанські Барселона та Сарагоса, швейцарські Цюрих, Берн, Женева і Давос, канадський Квебек, американські Солт-Лейк-Сіті, Денвер, Ріно, озеро Тахо, а також Нова Зеландія як представник Океанії. 
Зрозуміло, що наразі це лише декларації про намір брати участь, і ймовірно, що різні міста з єдиних країн проведуть внутрішні конкурси, щоб виставити найдостойнішого. Втім, до старту початку стадії подачі заявок (2013-й рік) можуть з’явитися й нові бажаючі. Як би там не було, суперники у Львова будуть серйозні. А от грошей навіть на заявку до початку конкурсу (2015-й рік) піде чимало. А якщо ще врахувати відкати… 
Уряд України вже встиг оскандалитися. Торік у листопаді держструктура «Олімпійська надія’2022», створена спеціально під українську заявку на Ігри, уклала угоду з австрійською компанією Klenkhart & Partner Consulting ZT Gesellschaft на розробку техніко-економічного обґрунтування проекту «Олімпійська надія’2022». Вартість угоди становила 425 тис. євро. Компанія мала розробити проект створення спортивно-туристичної інфраструктури.
Між тим, французька фірма Albertvilloise detudes et de services techiques, яка з пропозицією на 155 тис. євро була відсторонена від тендеру, подала скаргу в Антимонопольний комітет України з проханням призупинити процедуру торгів, запідозривши організаторів у корупції. Відтак ДП «Олімпійська надія’2022» скасувало оскаржені відкриті торги і терміново уклало угоду з австрійцями вже за неконкурентною процедурою закупівлі.
Відмову від послуг французів обґрунтували тим, що жоден з офіційних документів, поданих у пропозиції конкурсних торгів, не був завірений спеціальним штампом «Apostille» (апостиль).
А вже 30 травня цього року «Олімпійська надія’2022» розірвала договір з австрійцями, тому що вони, мовляв, не виконали умови угоди. Звісно ж, про те, скільки грошей австрійцям встигли виплатити і чи отримали якусь неустойку, не повідомляється. Натомість, знову ж таки на безконкурентній основі (мовляв, часу вже немає на конкурс) обрали німців із PROPROJEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH, які погодилися виконати роботу «лише» за 127,5 тисяч євро. 
Можна навіть не сумніватися, що схожих «приколів», пов’язаних з Олімпіадою, з часом лише побільшає. То чи варто Україні з нинішньою владою взагалі братися за таке?..