Дорогами Наполеона і Ганнібала … на мотоциклі (ФОТО)

Ужгородський байкер проїхав 4 тисячі км, щоб побачити своїми очима перевали Франції та Італії, якими просувалися воїни Наполеона і Ганнібала.

Байкер з Ужгорода Олег «Полярник» в цьому сезоні вже об’їздив перевали Швейцарії та Австрії, подивився найбільші льодовики Європи Алечглетчер, Глосглокнер і прокотився крутими віражами Доломітових Альп. Цього разу йому захотілося подивитися гірський хребет Альп з іншої, західної сторони. Компанію ужгородцю склав байкер з Одеси Володимир «Золотий». Маршрут турне пролягав 4-ма європейськими країнами: Угорщина, Австрія, Італія, Швейцарія (Ужгород, Будапешт, Відень, Грац, Венеція, Сан Ремо, Ніцца, Бріансон, перевал Де ля Бонетті 2800 м н м, Велика Альпійська дорога «Альпен роуд», перевал Галібер, перевал Коль де лІзеран, Малий Сен-Бернар, Аоста, Великий Сен-Бернар, Мартіні, Цюріх, Берн, Інсбрук, Відень, Будапешт, Ужгород). У цілому за 3 дні байкери проїхали 6 перевалів вище 2 тисяч метрів над рівнем моря.

– Чим відрізняються перевали?

– Усі перевали і дороги різні. Наприклад, Коль де Ла Бонетті (2802 м. Н.м) – нвйвищий високогірний автомобільний перевал Європи. Він відрізняється від всіх інших своїм сірим кольором і похмурим пейзажем. На дорозі до перевалу немає великого потоку автомобілів. Протягом 5о-ти кілометрів по дорозі до вершини гори сотні поворотів. Треба бути дуже обачним, щоб тобі на зустріч не виїхав кемпер або мотоцикліст.

У Західних Альпах є два перевали, названі іменем святого Бернара – Малий Сен-Бернар і Великий Сен-Бернар. Перший розташований на кордоні Франції з Італією, другий – на кордоні Італії та Швейцарії. На обох перевалах святий Бернар заснував притулки для подорожніх. У наші дні на місці притулків облаштували хоспіси. Колись в цих притулках жили монахи, які тримали при цих монастирях собак і вивели породу сенбернар. Спочатку вони використовувалися як сторожові пси, але в XVIII столітті люди звернули увагу на їх тонке чуття і здатність знаходити людину під сніговими завалами. Найвідоміший сенбернар-рятувальник на ім’я Баррі жив на початку XIX століття при притулку на перевалі Великий Сен-Бернар і врятував 41 людину. На найвищій точці перевалу все сувеніри, листівки, фотографії, скульптурки з зображеннями цих собак.

. Їхати по цим перевалах – суцільне задоволення. Смарагдові луки, блакитні гори і білі вершини, наче їх тільки що посипали цукром. Дорога йшла з півдня на північ і сонце весь час знаходилося за спиною, висвітлюючи красиві пейзажі при підйомі на перевал. Хотілося зупинятися на кожному крутому віражі, щоб відобразити на фото кожний поворот, ущелину, вигин річки або верхівку гори. Що, в принципі, я і робив весь час.

Колле д’Аньелло (2744 м) – це третій за висотою перевал в Альпах з прокладеною через нього асфальтованою дорогою, після перевалів Коль де л’Ізеран (2770 м) і Стельвио (2754 м). Дорога на цей перевал мало використовується байкерами і більше цікава, напевно, історикам. 2 тисячі років тому Карфагенский полководець Ганнібал обрав саме цей перевал для переходу зі слонами через Альпи на Рим. Про це говорить пам’ятна дошка, величезна статуя слона і воїна з мечем, встановлена ​​біля дороги в селі Брахамс. І хоч це було 2 тисячі років тому, не перестаєш дивуватися героїзму і рішучості великого полководця, який повів за собою слонів і багатотисячне військо через перевал.

– Чи важко їхати по горах на мотоциклі?

– На висоті після 2-х тисяч метрів починається кисневе голодування і не тільки у людини, але і у техніки. Важко дихати. Та й двигун працює зовсім не так, як в нормальних умовах. На високогірній дорозі весь час треба бути пильним і ні на секунду не можна відволіктися від дороги. Ситуація змінюється миттєво! Не всім легко подолати таке випробування.

– Чому для подорожей ви вибрали саме мотоцикл?

– Не уявляю своє життя без мотоцикла. У цілому на мотоциклі проїхав понад 300 тисяч км. Подорож на мотоциклі дає можливість дістатися до тих куточків, де не завжди може проїхати машина. Дає відчуття польоту. Тільки на мотоциклі можна відчути аромат країни, якою мандруєш. А ще хотілося встановити особистий рекорд – перетнути всі перевали двотисячники Європи. Тільки за цей рік я об’їздив понад 20 перевалів. Мета досягнута, і я цьому дуже радий.

– Що в планах на найближчий час?

– У планах поїздка до Норвегії, на найпівнічніший мис Європи – Норд Кап.