Михайло Рівіс: Як голова облради ставлю завдання максимальної консолідації депутатів та гармонійного розвитку Закарпаття

прес-служба Закарпатської обласної ради  21 січня 2016 14:33  98114179 0115297
Михайло Рівіс: Як голова облради ставлю завдання максимальної консолідації депутатів та гармонійного розвитку Закарпаття

Ексклюзивне інтерв’ю голови обласної ради Михайла Рівіса на ОДТРК «Тиса-1»  у програмі «Про головне» з Михайлом Данканичем.

Як "вжився" у нову роль голови облради, хто запропонував обійняти цю посаду, чи це була особиста ініціатива голови облдержадміністрації Геннадія Москаля, чия заслуга європейської розбудови Хуста і чи чекає подібна модернізація на Ужгород -  про це та інше у розмові з Михайлом Рівісом.

- Чи вжились у цю нову роль і чи комфортно в ній почуваєтесь?

- Намагаюся вживатися. Я б не сказав, що роль голови облради настільки проста, що можна за місяць вжитися, навіть маючи досвід роботи заступником голови облдержадміністрації.

- Загалом це була ваша ініціатива стати головою облради чи  хтось із партійних колег запропонував вашу кандидатуру?

- Так склалися зорі…(усміхається)

- Чи можете привідкрити завісу, чи хай залишається в таємниці?...

-   Скажу так: за результатами підтримки на округах партії «Солідарність»,  від якої я йшов в облраду, й було запропоновано мою кандидатуру. На засіданні фракції прийнято рішення цю посаду запропонувати людям, які мають найбільшу підтримку. Перший результат мав Мирослав Білецький і другий - у мене. Пан Білецький відмовився, мотивував тим, що є приватним підприємцем, треба багато передавати справ, оформляти документів. І додав, що він краще буде підтримувати колегу на посаді й активно йому допомагати.

- І ви погодилися?

- Так.

- Відразу прийняли цю пропозицію чи вагалися?

- Недовго обдумовував.

Михайло Рівіс: Як голова облради ставлю завдання максимальної консолідації депутатів та гармонійного розвитку Закарпаття (DSC_0166-)

- Як розумію, Ви йшли, мабуть, до цієї  посади?

- Якщо чесно,  то ні.  Ще  місяць до того, як став головою облради, навіть не думав, що так відбудеться. Кажу, так склалися зорі.

- Є людина, для якої зорі не склалися - це пан Кеменяш. Спочатку висувалась його кандидатура. Як вважаєте, чому його не обрали?

- Я не хотів би вдаватися до подробиць, тому що поважаю пана Олександра. Він достойна людина, відповідальний депутат, і це некоректно по відношенню до людини, яка не пройшла. 

- Якось у цій студії, здається Віталій Глагола, сказав, що ваше обрання - це практично особиста заслуга Геннадія Москаля …

- Доля істини в цьому є.

- Сам процес обрання, як відбувався? Дехто вважає, що це було непрозоро, хтось - що занадто прозоро, бо деякі депутати відверто демонстрували бюлетені. Це був нормальний демократичний процес, чи Вам хотілося б інакше?

- Наскільки я знаю, навіть від фракції ЄЦ позову нема по обранню. Хоча вони говорили, що це було з порушенням регламенту. На сьогодні пройшли всі терміни оскарження цієї процедури. Тобто оскаржень нема.

Михайло Рівіс: Як голова облради ставлю завдання максимальної консолідації депутатів та гармонійного розвитку Закарпаття (DSC_0223-)

- Готуючись до інтерв’ю з Вами, намагався знайти якусь інформацію. Насправді її не надто багато. Але є цікавий  факт, що Вам вдалося практично за рік попрацювати з трьома губернаторами - Валерієм Лунченком, Василем Губалем та Геннадієм  Москалем. Завдяки чому, яким якостям Вам вдалося втриматись на посаді?

- В облдержадміністрацію прийшов з Валерієм Лунченком - це була його пропозиція. З Василем Івановичем працював фактично на межі звільнення. В особовій справі є погодження Адміністрації Президента на моє звільнення, є погоджений Василем Івановичем і наказ на моє звільнення, нема тільки дати  - не судилося цій графі бути заповненою. Незважаючи на це, я працював, їздив кілька разів у зону АТО, де ми будували фортифікаційні споруди. До речі, Закарпатська область успішно з цим справилася. Ми почали працювати над відбудовою автодоріг в області, витягувати автодорожнє господарство з боргової ями. Коли прийшов на посаду, автодорожнє господарство мало мінус 25 мільйонів гривень, величезний кредит і 6 місяців заборгованості по зарплаті. На початку цього року цього всього нема, є тільки розстрочена сплата по ПДВ. Тому моя відповідь: не дуже займався політикою, а займався роботою.

- Василь Губаль це оцінив?

- Він не проставив дату в наказі.

- Тобто він Вас залишив?

- Все  було в його руках.  

- Якщо порівнювати, чий стиль управління Вам більше імпонував?

- Валерій  Валерійович  пробував себе в адміністративній площині вперше. Тобто він вчився разом із мною. Тому сприймати його стиль керування як завершений, я б не став.  Він дуже швидко розвивається і дуже багато вчиться, росте як політик. Переконаний,  він має хороші перспективи.

Василь Іванович мав свій стиль, але не зовсім сформований ним. Це відчувалося, це знало багато людей,  але він намагався триматися своєї лінії.

З Геннадієм Геннадійовичем працювати було одне задоволення. Людина чітко ставить завдання, чітко контролює їх виконання, але в межах поставленого завдання ти можеш робити те, що вважаєш за потрібне. Його цікавить тільки позитивний кінцевий результат.

-         Тобто Вам нині з ним буде комфортно співпрацювати?

-         Думаю, що так.

Михайло Рівіс: Як голова облради ставлю завдання максимальної консолідації депутатів та гармонійного розвитку Закарпаття (DSC_0186-)

- І ще один  період з Вашої біографії – це робота в Хустській  міській раді.  Чи саме там Ви познайомились з Валерієм Лунченком?

- Ні. Познайомився на міському стадіоні в Хусті, коли дітьми ходили грати футбол. А політично почали співпрацювати, коли я прийшов першим заступником міського голови. Ми  почали спілкуватися, давати один одному поради. Звідти -  наша політична співпраця.

- Чого питаю? Бо часто журналісти Вас асоціюють із Валерієм Лунченком. Те, що зараз відбувається в Хусті, – маю на увазі, як розбудовується місто, мені подобається. Я був влітку в Хусті. Побачив центр. Дуже задоволений. Хотілося б, щоб і в Ужгороді таке відбувалося. Ви, як людина,  що була в апараті влади міста, що можете сказати: чия це заслуга? Валерія Лунченка чи тої влади, що нині в місті? Чи, можливо, є інші сили, які впливають на таку стрімку розбудову міста?

- Скажу так: без Валерія  Лунченка  і без міської влади цього результату не було б. Це результат спільної роботи і влади та підтримки нардепа. Чималу роль у цьому зіграв Валерій Валерійович. Але якщо б на той момент не було розроблено проектно-кошторисної документації, не було б акумульовано перших коштів і не пішов би перший поштовх, коли Валерій Валерійович  прийшов головою облдержадміністрації, коли зрушилось все з місця, тоді він почав грати першу скрипку. Реально він мав готовий базис. Це назрівало і було підготовлено  місцевою владою. Це говорить і про те, як підтримують міського голову на  виборах – він отримав 52 відсотки підтримки виборців. Але знову ж  Валерій Лунченко агітував за і підтримував міського голову.

- З одного боку, все логічно. Але дивіться: Валерій Лунченко став головою облдержадміністрації, і в Хусті почала кипіти робота. Ми знаємо приклад Мукачева, де є також Віктор  Балога, який зробив значний вклад у розбудову міста. Чи не очікувати нам, що Ви стали головою облради  і в якомусь місті знову буде все кипіти, в тому ж Хусті, а в інших – не так активно?

- Як голова облради ставлю завдання максимальної консолідації депутатів, які в раді представляють різні райони, та гармонійного розвитку всього Закарпаття. Зараз ми разом з керівництвом фонду «ВіЗа» та представниками чеського краю Височіна побували в різних районах, відбираючи об’єкти співфінансування на 2016 рік. Ставимо завдання, щоб кожен район був охоплений цією співпрацею, щоб перестати дисбалансувати  у розвитку тої чи іншої території.

- На які проекти можуть бути виділені кошти?

- На соціальні об’єкти: школи, дитсадки.

- Чи можна досвід розбудови Хуста використати для обласного центру, який, вочевидь, програє Мукачеву, Хусту? Чи спілкувалися з  міським головою Богданом Андріївим з цих питань? Чи маєте план розбудови обласного центру?

- Так, спілкувався. Не можна не спілкуватися з міським головою обласного центру, тим більше його брат – Андрій Андріїв - депутат облради від партії, яка підтримала мене на виборах голови облради. Тож буду підтримувати всіх депутатів, які підтримували мене при обранні. Ми бачимо, що ні обласного, ні міського, ні державного бюджетів не вистачає на такі стрімкі прориви, як у Хусті. Треба залучати грантові кошти. У Хусті залучено кошти словацьких, польський  грантів та ін. Тобто я буду допомагати Ужгородському міському голові зробити все для того, щоб Ужгород став візитною карткою Закарпаття у найкращому стилі, як він того заслуговує.  Зроблю для цього все, що буде від мене залежати.

Михайло Рівіс: Як голова облради ставлю завдання максимальної консолідації депутатів та гармонійного розвитку Закарпаття (DSC_0162-)

- Чи Ви вже говорили про якісь конкретні проекти?

- Так, мені надав міський голова проекти, які б він хотів розглянути. Серед них - відновлення доріг. Бачимо в обласному центрі занедбані дороги - велика проблема Закарпаття. Це - бич, через який ми стримуємо розвиток туризму краю. Не раз чув від туристів: ми не можемо доїхати до Синевирського озера чи до архітектурної пам’ятки, бо там таке болото, що застрягне позашляховик. Ви чули, мабуть, що Геннадій  Москаль оголосив 2016 рік роком доріг на Закарпатті, і ми спрямуємо всі ресурси обласного і місцевих бюджетів для того, щоб комплексно вирішити цю проблему, хоча б на головних маршрутах.

- Хто буде проводитиме ці ремонтні роботи? Ті виконавці, що і роблять останніми роками ямкові роботи так, що коли сходить сніг, від ремонту нічого не залишається?

- Знаєте, який міжсервісний період ремонту шляхів? Сім років. У наших дорогах повністю відсутній бітум. У програму розвитку доріг Карпатського Єврорегіону потрапила дорога Мукачево – Рогатин, і декілька відрізків ми вже ремонтували, тобто знімали верхній шар, перестеляли його й таке інше. До прикладу, в кількох  місцях не могли використати нову технологію - ревіталізацію, яка вдвічі дешевша. Для порівняння, у звичному режимі вартість кілометра - 7 млн гривень, у режимі ревіталізації – 3 мільйони. Так, у Дунковиці  вдалося зробити в режимі ревіталізації, а на перевалі біля Залужжя довелося знімати повністю верхній шар і перестеляти його. Без сумніву, дороги треба будувати капітально. Ямкові ремонти – це вже минуле. Мусимо суцільно відновлювати дороги, при цьому контролювати транспорт щодо перевищення габаритного вантажу, щоб ці дороги не пливли літом і т. ін. Це цілий комплекс заходів. Торік почали це застосовувати. Цього року заклали спеціальні майданчики для габаритно-вагового контролю.  Звісно, це не буде зроблено за один рік. Але якщо системно над цим працювати, то обов’язково вийдемо на результат.

- Чи достатньо коштів закладено у бюджеті на це і взагалі про яку суму йдеться?

- Кошти на ремонт доріг закладатимемо тільки на початку березня, коли розглядатиметься розподіл вільних залишків за результатами перевиконання обласного бюджету. У державному фонді регіонального розвитку на 2016 рік для Закарпатської області передбачено 65 мільйонів гривень. Це із 110 мільйонів, доведених по квоті Закарпаттю. Тобто основна частина буде. Але, враховуючи вартість робіт, це будуть незначні кілометри доріг.

До прикладу, три з половиною мільйона гривень з державного фонду регіонального розвитку використано у 2015 році, щоб відновити сполучення із Івано-Франківськом. Адже через жахливий стан доріг Міжгірського перевалу, як такого, не було, і Торунський перевал був знищений. Зараз стратегічна проблема – дорога міжнародного значення Вілок – Дяково, яка на балансі Служби автомобільних доріг області. Але абсолютно не ремонтується. Нема коштів. Ми прийняли рішення: це транспортний і транзитний потенціал області, а тому будемо співфінансувати за рахунок фонду регіонального розвитку. Разом із Геннадієм Геннадійовичем на зустрічі з новим головою Укравтодору Андрієм Батищевим, поставили завдання: вкладаємо в дороги майже 120 мільйонів гривень. Як доповів начальник Служби автомобільних доріг в Закарпатській області Михайло Попович, вже заклали в бюджет цю цифру. Тобто надіємось дійсно чогось домогтися, аби покращити стан доріг краю. 

- Часто журналісти порівнюють дороги, до прикладу, з сусідньою Угорщиною, що за кілька кілометрів звідси, а різниця колосальна. Чи не розглядали Ви, як варіант, можливість залучення підрядників із Угорщини чи Словаччини, хоча б на ремонт частини доріг, щоб вони були виконані якісно?

- Дорогу Київ – Чоп будували македонці, наскільки пам’ятаю. Зараз міжсервісний інтервал уже перевищений удвічі. Дорогу треба повністю відновлювати.

- Хто це буде робити? Які підрядники? Чи не ті ж, що роблять неякісно?

-  Маємо розуміти одне: оголошуємо міжнародний тендер на виконання робіт. І будь-який підрядник, який зацікавлений в цьому, може в ньому брати участь і вигравати ці кошти. На жаль, не є прерогативою голови облради обирати, хто буде це виконувати. За цим повинен слідкувати керівник Служби автодоріг, на балансі якої це знаходиться. Ми повинні шукати можливості проводити ці роботи. Але, повірте, склад теперішньої облради настільки активний, що якщо там почнуть займатися дурницями, то керівник служби довго на цій посаді не буде.

(Далі буде)

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>