Якщо ви любите подорожувати, бодай Україною, ви, напевно, фотографуєтеся на згадку біля пам’ятників архітектури, скульптур та інших окрас, які були так чи інакше пов’язані з місцем, в яке ви приїхали. Це й не дивно, адже подібні речі цілісно або частково відтворюють історію краю, розповідають про її минуле та не дозволяють забувати у майбутньому. Але часто навіть мешканці нашого Ужгорода не знають про постатей чи скульптури, які прикрашають центральні парки та вулиці. Тому ми вирішили зібрати монументи, пам’ятники та скульптури докупи і влаштувати екскурсію. Цей путівник стане у нагоді і для туристів.
Розпочнемо з бронзового пам’ятника Тарасу Шевченку, який встановлений на площі Народній в обласному центрі у березні 1999 року.
Його скульптор — М. Михайлюк. Був період, коли пам’ятник Кобзарю хотіли перенести на вул. І.Франка, а замість нього побудувати Нацбанк. На щастя, все обійшлося.
Трохи далі — фонтан «Дівчина з голубом», який встановлений біля будівлі головного управління статистики в Закарпатській області, у колишньому чехословацькому адміністративному центрі (вул.Гойди, 11). Ця скульптура зроблена вже згаданим М.Михайлюком. Моделлю для неї, до речі, була ужгородська студентка, а згодом художниця Мар’яна Фантич. Мало хто помічає, що зараз голуб, якого колись тримала дівчина, кудись «полетів». Його вкрали. Фонтану більше 20 років, і рік-два тому його відреставрували за гроші меценатів, але птаха дівчині так і не повернули.
Прямуємо у бік центру міста, на набережну Незалежності, через нещодавно оновлений сквер до бюста Томашу Масарику, президента Чехословацької Республіки, у склад якої у 1920—1939 роках входила і Підкарпатська Русь (теперішнє Закарпаття). Його бюст із бронзи був встановлений у 2002 році. Але у цього пам’ятника є своя передісторія, бо він був в Ужгороді і раніше. У 1938 р. його демонтували угорці й перевезли у словацьке місто Міхаловце, а потім у Братиславу. 1945-го німці забрали бронзового Масарика до міста Пасау. Після війни пам’ятник повернувся до Чехії. Але його вигляд муляв очі комуністам, тож погруддя знову демонтували. Громадяни заховали його і повернули на п’єдестал лише у 1968 році. Вже як «учасника антикомуністичного заколоту» пам’ятник покарали, переплавивши. І лише 2002-го у сквері біля великого транспортного мосту в Ужгороді встановили новий бюст президента.
На іншому боці, на території парку, де цьогоріч з’явилася арка з написом «Ротарі парк», є пам’ятник закарпатцям — ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи, на якому зображена постать оголеного чоловіка. Його автор В. Олашин.
Прямуємо набережною Незалежності у бік плоші Театральної. Важко не помітити бронзовий пам’ятник президенту Карпатської України Августину Волошину, який з’явився тут у 2003 році. Він створений рукою скульптора М.Михайлюка, але дехто вказує на В.Олашина. Надпис на пам’ятнику це спростовує.
Наразі під лівою пахвою у Карпатського президента, нагадаємо, «зацвіло».
В Ужгороді знайшли місце і для бюста російському поетові Олександру Пушкіну. Його встановили в 1979 році на однойменній площі, неподалік від А.Волошина. Авторами погруддя з мармуру є М.Попович та К.Лозовий. Цьогоріч у соцмережі «Фейсбук» добряче налякали мешканців міста щодо знесення бюсту з площі, але, на щастя, він усе ще радує око, а інформація про його знесення — звичайнісінький жарт.
Навпроти Пушкіна — пам’ятка архітектури 1934—1936 років, де розташовано Закарпатське управління Нацбанку України. На будинку є 4 скульптури.
А якщо ви звернете на вул. О.Довженка, то над входом в Управління СБУ в Закарпатській області ще дві.
Не менш привабливі скульптури можна побачити і на будівлі пл. Народної (біля будинку ОДА).
Повертаючись на набережну Незалежності, трохи далі дорогою, біля «пункту переговорів», не дуже помітний через високу траву пам’ятник монументального мистецтва «Земля» скульптора М.Михайлюка та архітектора В.Лезу. Він стоїть тут з 1987 року. А шкода, що заховали, робота виконана старанно…
Якщо попрямуємо на площу Театральну, то там у 2012 році з’явився пам’ятник видатному угорському художнику закарпатського походження Ігнатію Рошковичу. Скульптор – М.Колодко.
Родина Рошковичів була однією з найвідоміших в Ужгороді на межі ХІХ—ХХ ст. Його іменем у 20-ті роки минулого століття навіть назвали найпопулярнішу набережну Ужгорода — нинішню Незалежності.
Наступний пам’ятник, який можна побачити, якщо пройти через пл. Театральну, – мармурове погруддя закарпатському письменнику, церковному діячеві Євгену Фенцику. Встановили його у 1926 році біля облфілармонії в однойменному парку. Скульптор — О.Мондич-Шиналі.
Мало хто знає, що це другий за хронологією парковий пам’ятник у нашому місті. Він свого часу уникнув трагічної долі, яка судилася багатьом іншим монументам у роки радянської тоталітарної системи.
Але цього літа вже встиг постраждати від рук сучасних вандалів: хтось заплямував його чорною фарбою. Нині його вже привели до ладу.
Якщо далі ви пішли у бік вулиці Корзо, то на розі з вул.Волошина на стіні побачите Ліхтарника, який був встановлений у 2010 році М.Колодком. Пам’ятник присвятили реальному жителю міста, дяді Колі, який протягом 40 років вмикав старі ужгородські електричні ліхтарі. Цей пам’ятник — туристична принада. Дядя Коля за роботою. Його ще добре пам’ятають старожили як ерудовану та начитану людину. Саме тому біля драбини скульптор М.Колодко встановив портфель з книжками, який ліхтарник завжди носив із собою.
Навідаємось і у популярний серед молоді сквер-альпінарій біля пл.Жупанатської в самому центрі міста. Там у бронзі застигли засновники закарпатської школи живопису Йосиф Бокшай та Адальберт Ерделі.
Пам’ятник живописцям був встановлений у 1992 році скульптором М.Олійником. Торік про нього знову заговорили: шию Ерделі хтось пошкодив пилкою, а спину Бокшая попсували маркером. Тому в грудні минулого року пам’ятник художникам реставрували закарпатські скульптори Богдан Корж та Василь Роман.
Звідси прямуємо до колись центрального корпусу УжДУ, а нині хімічного факультету УжНУ на вулиці Фединця. 3 жовтня у 1909 році у його дворі був відкритий пам’ятник Габору Дойку (1769—1796) — відомому угорському поетові, який неповний рік викладав в Ужгородській гімназії, тяжко захворів і несподівано швидко помер. Скульптуру виготовив ужгородський художник Едмунд Самовольский. Спочатку було задумано відлити бюст з бронзи, але Державна художня рада, яка затверджувала проект, запропонувала каррарський (Італія) мармур. У 1945 році, коли будівлю гімназії передали УжДУ, бюст поета зняли, а на його місці встановили бюст В.Леніна. Скульптуру передали у Закарпатський краєзнавчий музей. І тільки у 1994 році пам’ятник відреставрували і повернули на місце.
Пройдемо вул. Підградською, яка веде через «перечинський» вокзал, а далі перейдемо через радванський міст. Біля обласної прокуратури на вулиці Коцюбинського побачимо одразу два пам’ятники — пам’ятний хрест, встановлений на честь 2000-річчя Різдва Христового,
та пам’ятник працівникам прокуратури скульптора М.Беленя.
На відкритті останнього у 2011 році скульптор розповів: «У цій скульптурі вміщено слов’янський світ, а його символ – лист липи. Тут віднайдете символічні знаки – перше зображення людини-птаха та перше зображення тризубу».
На Православній набережній можна побачити і пам’ятник «Скорботна мати». Він встановлений у пам’ять воїнам-закарпатцям, які загинули при виконанні інтернаціонального обов’язку. Скульптор — В.Олашин.
А трохи далі — пам’ятник монументального мистецтва загиблим працівникам органів внутрішніх справ Закарпатської області. Автор — М.Белень.
Обов’язково навідайтеся до облмуздрамтеатру ім.братів Шерегіїв. Там красується відлитий у бронзі Олександр Духнович.
Його автор — той же М.Белень. Встановлений пам’ятник греко-католицькому священику, письменнику та педагогу в 1998 р. на Київській набережній перед входом у драмтеатр.
Неподалік на пл. Ш.Петефі в однойменному сквері «заховався» бронзовий пам’ятник угорському поету, публіцисту та громадському діячу Шандору Петефі. Встановлено його у 1990 році. Автор — Ф.Бені.
Ця скульптура вже багато разів ставала жертвою вандалів. До прикладу, 2011-го його облили білою фарбою, опісля зламали огорожу.
Якщо піти у бік проспекту Свободи, то через хвилин 15 можна дійти до спорткомплексу «Юність», де красується (правда, недоглянута) скульптура дівчини, зростом з людину.
Кажуть, раніше скульптура займала почесне місце перед входом в спорткомплекс. Рік її виготовлення та автора ми намагалися знайти, але через кущі та траву навколо – не вийшло.
Через вулицю, біля готелю «Інтурист Закарпаття», є дві скульптури. Перша — це пам’ятник закарпатським добровольцям, які загинули у Другій світовій. Автор — І.Бровдій, встановлено його у 2001 році
Друга — популярна серед туристів скульптура, розташована перед входом у готель, — ведмідь з крилами, який лапою тримає Землю.
Створена ця скульптура у 2007 році скульпторами М.Колодком, І.Цубиною та О.Єлезаровим, проте про двох останніх рідко згадують.
Гуляючи вулицею Минайською, куди туристи звертають рідко, біля зупинки (навпроти супермаркету) можна помітити «заховану» скульптуру, яка створена ще за радянських часів. Підходиш ближче, а там напис: «В ознаменування дружби радянських і чехословацьких будівельників скріпленою загальною творчою працею встановлений цей знак». А з’явився він ще у 1987 році (коли і раніше згадана «Земля»), його скульптором є В.Олашин.
Навколо цього пам’ятника проходять часто, але майже ніколи не помічають і вже точно біля нього не фотографуються.
Це далеко не всі пам’ятники та скульптури в обласному центрі. Лише в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгородський замок) у дворику їх три — Геракл (автор В.Кінне),
Гермес та
Турул.
Також один «захований» на території головного корпусу УжНУ (на БАМі біля нещодавно створеної бібліотеки).
На українсько-словацькому кордоні стоїть пам’ятник «Україна – визволителям», який символізує остаточне вигнання німецьких загарбників з території нашої країни.
Ще одна скульптура, яка вже десятиліття, як «гостює» в галереї «Ужгород» зроблена вже неодноразово згаданим скульптором М.Михайлюком і стоїть там не одне десятиліття.
В модерній «Галереї Ілько» нещодавно «поселилась» і ще одна скульптура М. Маснюка.
А ще в Ужгороді є з десяток міні-скульптурок Михайла Колодка. Але це вже зовсім інша історія…
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.