На пам’ять побратима – слово про Добровольця

Василя Лавкая, бійця Правого сектору, учора поховали на Мукачівщині.

Він є офіційно першим загиблим бійцем Добровольчого Українського корпусу із Закарпаття.

Мав позивний «Бізон», брав активну участь у протистоянні на Сході та беззаперечну патріотичну позицію. Лишив молоду дружину із немовлям.

Правий сектор Закарпаття вшановує пам’ять свого побратима. Ось що про нього розповідають побратими:

«Друг “Бізон” прожив життя звичайного закарпатця, важке дитинство, рано почав заробляти гроші, швидко вчився, не цурався ніякої роботи. Знали його, як доброго мисливця та майстра на всі руки в усіх сусідніх селах, і в самому Мукачеві. Був щасливим батьком 9-ти місячної доньки і мав красуню дружину. Як і більшість мешканців нашого краю неодноразово виїжджав на заробітки до Європи, але завжди вертався додому.

Був одним з найкращих мисливців Закарпаття, вмів вислідити і вполювати будь-яку дичину, часом навіть голими руками. Коли однієї зими ночами село тероризував вовк-одинак, то вислідити його звичайно ж попросили Василя.

Коли почалась російсько-українська війна, на відміну від багатьох знайомих, що ховались від повісток, сам добровільно вступив в Правий Сектор, щоб захищати Батьківщину і вирушив на фронт.

Василь майже нікому не розповідав про своє рішення йти на війну. В перервах між бойовою підготовкою жив звичним життям, допомагав односельчанам і ходив на полювання. Тож для багатьох загибель друга “Бізона” на східному фронті виявилась шоком.

“Бізон” був справжнім патріотом та вірним товаришем. Виваженим, терплячим, але завжди готовим до дій, як і личить мисливцю».

Вічна пам’ять Добровольцеві!