Олександр Шеба: «Генплан наближає нас до реалій»

uzhgorod.in  28 лютого 2013 19:33  31230829 031439
Олександр Шеба: «Генплан наближає нас до реалій»

У кабінеті головного архітектора Ужгорода  – величезна роздруківка генплану. Щоправда, документу 2004-го року. Через порушення, яких він зазнав, місто і зайнялося коригуванням головної мапи міста. Передовсім ідеться про те, що території, запроектовані як резервні, були роздані як земельні ділянки під індивідуальну забудову. Про відмінність між планами взірця 2004-го і того, який в розробці, і загалом про те, як змінюється «рельєф» Ужгорода, його головний архітектор розповів uzhgorod.in.

 

 - Це – проект Генплану взірця 2004-го. Минуло 9 років і ситуація суттєво змінилася. Передовсім через те, що ось ці території (позначені світло-зеленим кольором, вони були резервними, і їхню долю треба було б визначати окремими рішеннями) практично усі роздані під індивідуальну житлову забудову, відповідно виникла необхідність в коригуванні Генплану. Крім того, суттєво змінився стан справ з транспортним навантаженням, змінився прогноз демографічний… Треба, аби Генплан відповідав нинішньому стану справ. І цей Генплан наближає нас до реалій.

Які найбільші зміни?

- Якщо розширення меж міста за рахунок Ужгородського району передбачалося і в 2004-му році, то на даний момент в новішому проекті передбачено трохи більше цих земель, наприклад Шахтинський ліс, пропонується зробити межу по об’їзній дорозі. Загалом передбачається розширення меж міста на близько тисячі гектарів. Водночас наголошу: не варто вважати, що коли Генплан буде погоджений і затверджений, ці землі автоматично стануть міськими. Це лише проектна пропозиція київських проектантів, а передача землі в підпорядкування – процес довгий і буде пов’язаний з переговорами і домовленостями. Я бачив звернення Баранинського сільського голови, не лише він, а й інші голови ставляться до цього досить панічно. Так, київські проектанти передбачили суттєве – на 25% - збільшення території Ужгорода за рахунок Баранинської, Холмківської, Великолазівської, Оноківської сільських рад. Але не варто це сприймати як факт, який вже відбувся. Про це вирішуватиметься із сільрадами, з районною і обласною адміністраціями. Лише таким чином.

- Генплан і є документом, який не є аж таким конкретним, а розповідає про перспективи?

Це план розвитку, він розрахований до 2031-го року. Власне, бачите, і його масштаб є такий, що не дозволяє визначити точні контури кожної будівлі. Він дає можливість дивитися проектантам, які зони можна для чого використовувати, якої категорії шляхи, вулиці, де є захисні зони, обмеження в плануванні. Це документ глобальний, який дає можливість планувати розвиток міста.

Олександр Шеба: «Генплан наближає нас до реалій» (62)

- Цей Генплан тепер передбачає і новий цвинтар?

- Він передбачений у районі північної об’їзної дороги. Хоча конкретні його контури будуть уточнюватися робочою документацією, бо там є дуже багато  нюансів. Бо може виникнути, що десь є якийсь потічок, погана геологія і таке інше, відповідно і треба буде коригувати.

- На обговорення генплану в колі громадських активістів і журналістів, що відбулося паралельно із зустріччю в мерії, йшла мова передовсім про зелені зони. Поставало питання про якусь забудову у Боздоші, але це, певно, школа і садок, які планує збудувати місто. Що ж загалом стосовно зелених зон передбачає Генплан?

- Спершу зауважу: у міській раді відбулося не громадське обговорення, а робоча нарада, куди були запрошені представники служб. А пов’язано це з тим, що триває обговорення і є певні проміжкові результати. Перед спеціалістами було поставлено кілька питань і їх проінформували про ті аспекти Генерального плану, які найбільше турбують громадян. А самі громадські слухання відбудеться після 8-го березня, коли надійдуть усі пропозиції, про цю зустріч буде повідомлено і я думаю, вона збере багато людей. Наразі це була проміжкові нарада.

- Гаразд, зелені зони…

- Як на мене, проблема сьогодні не в тому, аби збільшувати їх кількість, а щоби зберегти те, що існує. А це передусім треба правильно оформити документи, зокрема ті, які захищають зелені зони від забудовників. Це в Генплані  передбачено  - сквери і парки матимуть свої межі і буде чітко вказано, що вони не підлягають забудові.

Олександр Шеба: «Генплан наближає нас до реалій» (73)

- В місті час від часу випливають скандали, пов’язані із забудовами зелених зон, от зараз ідеться про Чехова – люди нарікають, що їхній майданчик перед будинками зайняли котеджами…

- На жаль, дуже багато таких випадків. Внутрішньоквартальні території, площі, які оточують багатоквартирні будинки, були масово «розподілені» шляхом виділення землі під індивідуальну забудову, після чого змінювалося призначення і ця ділянка  вже використовувалася під комерцію. Дуже багато таких ділянок виділені міською радою минулого скликання, документи у людей на руках, але через кризу вони не починали будівництво. А зараз ці речі постійно спливають, і, на жаль, це велика проблема в місті.

- Активісти чимало говорять про велоінфраструктуру і кажуть, що про неї у проекті коригування Генплану ані слова…

- Це питання ми уже піднімали на проміжкових нарадах і дійсно велоінфраструктура була якимось чином упущена київськими «транспортниками», але це буде одне із зауважень, з тих, що будуть надані для коригування. Я, думаю, що вони внесуть велодоріжки – по мірі можливості - в план міста. Але треба чітко собі уявляти, що не всюди це можливо. Тож треба визначити вулиці, де це реально і саме там їх передбачити Генеральним планом.

- Колись ішла мова про якусь дорогу ледь не на злітній смузі аеропорту…

- Дорога залишилася, бо більше нема ніяких можливостей замкнути транспортне кільце. Але вона, звісно, йде не через злітну смугу, а поруч з нею, майже під самим кордоном. Колись ця дорога і доволі складна розв’язка була передбачена у районі «Пілігрима», але позаяк землі віддані, то нова проектна об’їзна замкнена вище, перед самою митницею. Об’їзна замикається, хоч і не так гарно й ефективно, як передбачала попередня розв’язка.

- А що розділяє масив лісу теж біля об’їзної?

- Проектанти передбачили будівництво на місці, як вони вважають, не надто цінних масивів лісу, об’єктів для рекреації. Але про це ще мають сказати своє слово екологи і лісівники.

- Генпланом передбачений новий пішохідний міст?

- У проекті 2004-го року йшла мова про розширення існуючого транспортного мосту. Питання про розширення пов’язане з висновками спеціалістів, які висловили задум – якщо перехопити пішохідний рух новим пішохідним мостом, то можна було б на транспортному влаштувати третю смугу, що суттєво б покращило ситуацію з його прохідністю. А тепер, щоби зберегти сквер на Хмельницького, ми запропонували повернутися до проекту Крупки. Невідомо, чи він передбачав міст власне пішохідним, бо ми ж знаємо, що і наш нині пішохідний міст свого часу теж використовувався для проїзду транспорту (якого тоді було небагато), але він пропонував збудувати міст саме по вісі площі Народної і він мав виходити саме на сквер, який ми, на щастя, ще маємо. Ми вирішили, що доцільно повернутися до цього проекту, тим паче що Народна заслуговує на те, щоб на неї виходила потужна візуальна вісь.

- І скільки б коштував такий міст?

- За оцінками інженерів, він міг би обійтися у 20-25 мільйонів гривень.

- «Картинка» Генплану, хоч і не надто проста до вивчення, показала, що ідеться і про естакаду над залізницею.

- Це знову ж таки було передбачено ще й у Генплані 2004-го року. Ми знаємо, що основні транспортні проблеми у нас виникають там, де дороги перетинають річку або залізницю. Ми всі знаємо, що відбувається на вулиці Гагаріна, коли йде сильний дощ і цей проїзд під залізницею, який досить низький, не справляється із навантаженням, що існує. Тому була така ідея, щоби той потік, який йде по проспекту Свободи на вулицю Гагаріна і в бік Мукачева, все ж шляхом побудови естакади пустити не транзитно через міст, а над залізницею. Ця ідея у плані є, але на її реалізацію потрібні кошти.

- Чи розширюється зона індивідуальної забудови в Ужгороді?

- Якщо вдасться вирішити питання щодо приєднання районних земель, то передбачається створення нових кварталів індивідуальної забудови.

Олександр Шеба: «Генплан наближає нас до реалій» (53)

- Не на шкоду зеленим зонам?

- У проектуванні садибна забудова вважається найбільш екологічною, навколо таких будівель завжди є територія зелених насаджень. Я не вважаю, що це порушення озеленення міста. Скоріше, навпаки. До речі, план 2004-го року передбачав квартал індивідуальної забудови за рахунок зменшення території Боздоського парку і спрямлення русла річки. На цей момент від цієї ідеї відмовились, парк у тих кордонах, які є. Що ще змінилося з часі попереднього проекту? Звісно, те, що  районі аеропорту, вулиці Загорської дуже багато територій роздано під приватну забудову, земельні документи у людей на руках. Наявний на той час Генплан цього не передбачав, це не погоджено ані з водниками, ані з «авіаторами», і у людей є проблеми з будівництвом у цих зонах. До прикладу, близь радіолокаційної станції – тут ідеться про безпеку авіаційного руху… Що ж до зони затоплення, в якій минуле скликання міськради активно роздало ділянки, то, на жаль, за рік нам не вдалося знайти спільну мову з Водгоспом про те, як вирішити це питання. Тому з тими зауваженнями, які маємо, будемо передавати інформацію на Київ і нехай вже Укрводпроект, Діпромісто та відповідні міністерства вирішують це питання на більш високому рівні.

- І однією з найбільших проблем Ужгорода все ж лишаються транспортні розв’язки, чи не так?

- У місті близько 40 тисяч автомобілів, це рівень «європейський», а от рівень розвитку дорожньої мережі, ширина доріг –тут нам до Європи дуже далеко (не кажучи вже про якість!). Та й у Європі у старих містах йдуть шляхом обмеження у центр міста, бо вулична мережа не справляється з навантаженнями. Проблема парковок у нас дуже суттєва. Мережа підземних і багатоповерхових паркінгів у нас не розвинена, перш за все з економічних причин, бо це поки не дуже вигідно. Хоча вже є перші проекти – на Боздоші зводять двоповерховий гараж і, можливо, через якийсь час ми побачимо, що інвестори, бізнесмени зрозуміли - такі проекти можуть бути цікавими.

- Згадаймо і таке нашуміле питання площі Народної?

- Щодо Народної обговорювався проект благоустрою, це не відображається у Генплані. Нічого епохального там не передбачається. Раніше була мова про те, щоб «посадити» там Національний банк. Але для нього ми знайшли більш компромісне місце. Це ж рівень суто благоустрою, у Генплані про таке не йдеться. Але варто зауважити, що Народна площа – місце, дуже цінне з містобудівної точки зору, тому будь-яке втручання треба чітко аналізувати і грамотно виконувати.

- Яка з речей, закладених у коригування плану для Вас, як головного архітектора, найважливіші і найбільш актуальна?

- Для нас найбільш важливо мати Генеральний план, який відображає нинішню містобудівну ситуацію. На цей момент генплан 2004-го вже втратив актуальність через масу отих земельних рішень, про які я згадував. Звісно, суттєва пропозиція щодо розширення адміністративних кордонів міста, відтак можливостей інвестиційних проектів на нових територіях. Але знову ж таки це питання домовленостей…

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>