Для себе водоспад Скакало на Мукачівщині відкрили ще у 2008 році. Як ви розумієте, тоді ні gps -навігаторів не було, ні якоїсь детальної інфо в інтернеті. Подруга десь вичитала, що поблизу оздоровчого комплексу «Водограй». Тож однієї прекрасної суботи наша трійця (ще сестра) вирушила на пошуки природного дива.
Добиралися із Ужгорода до Мукачева. А звідти добиралися до туристичного комплексу «Водограй». У касі автовокзалу слушну пораду дати не змогли, а поради місцевого люду на вокзалі різнилися. Врешті, виявилося, що потрібно сідати на приміський автобус десь на бічній вулиці неподалік центру. Якщо добре пригадую, то це був рейс Мукачево – Нижня Грабівниця. Їхали дорогою, яка веде до більш знаного і давнього санаторію «Синяк». Біля «Водограю» водій зупиняється тільки на прохання. А вже там зайшли на територію туристичного комплексу. Охоронець закладу виявився дуже люб’язним і не тільки підтвердив, що ми на правильному шляху, але й вказав дорогу в лісі до водоспаду. Ще й фіглював тоді: «Та, дівочки, туй 5 минут іти».
Виявилося, що не 5 хвилин, а годину, але подорож безлюдним лісом виявилася захопливою. Ми багато подорожуємо, але по таких каменюках-валунах лізли вперше. Враження, що їх тут хтось спеціально завіз. Чесно, трохи переживали, бо могли заблукати, але заспокоювало те, що маємо хоч орієнтир для повернення –турбазу.
Ура, ми на місці. Водоспад відкрився нам із висоти (стояли на узвишші). Звісно, це не величний Шипіт, але все ж. Тоді ми ще прозвали Скакало дитям Шипоту. Щоб підійти до струменів води, спускалися вниз. Не повірите, але знайшли навіть природні «східці» – поплетені коріння дерев. Біля серцевини водоспаду були повалені дерева. Як нам в дорозі не вистачало води, а тут цілий водоспад. Радості, дійсно, не було меж, бо ти відкрив для себе чергову природню родзинку Закарпаття. Вода тут чиста і холодна, набрали навіть у пляшки, що мали із собою. Тут хотілося бути якнайдовше, але трохи дошкуляли думки про те, як добиратимемось додому. Звісно, наше відкриття знімкували на фотоапарат.
Поверталися все тією ж дорогою. На турбазі знайомого охоронця вже не зустріли. Чекали на автобус і він таки прибув….
Вже нині можна знайти окрему інформацію про водоспад Скакало. Виявляється, він вважається гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення. Щодо координат, то розташований в урочищі Нижнє Грабовище, за 3,5 км від смт. Чинадієво. Загальна висота водоспаду — понад 4 м. Утворився на місці виходу на поверхню вулканічних порід, про що свідчать скельні стрімчаки в глибині лісу з боків водоспаду. Кам’яна гряда, що перетинає лісистий схил гори, стоїть на шляху потічка, який впадає до річки Матекова (права притока Латориці) (Вікіпедія). Струмок трьома ступенями зривається з уступів, утворюючи каскад струмків, що немов скачуть з каменя на камінь. Від цього й назва. Нині від санаторію «Водограй» до водоспаду веде маркована стежка. Але поки гідрологічна природна родзинка не стала місцем паломництва туристів.
Оксана Штефаньо
фото О.Чужі
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.