У «Нептун» на рибку, в «Казку» на десертик. Які ресторани відвідували ужгородці в минулому столітті

За радянських часів в обласному центрі Закарпаття було чимало культових ресторанів. А у кожному щось своє – коронне.

Як пригадує колишня працівниця ресторану «Верховина» Ірина Федорішка, у 70–80 роки ужгородські заклади вирізнялися своїми фірмовими стравами від шеф-кухарів. А хто якою, майстри кулінарної справи погоджували на спеціальній раді. На обласне зібрання кухарів навіть приїздили авторитетні люди з Києва, вивчали нововведення. Відтак кожне затверджували.

Наприклад, ресторан «Вер­ховина», більш відомий нині як «Коруна», відвідувачі приходили, щоб посмакувати рубцями  – гарячою стравою з коров’ячих або свинячих шлуночків. Також «родзинкою» цього ресторану були сегединський гуляш, купати. Полюбляли ужгородці замовляти до пива і курчат табака.

Найсмачніші десерти в ті часи були в кафе «Казка», що поблизу площі Б. Хмельницького. Увесь час тамтешні кондитери вводили в меню нові різновиди тістечок.

А в ресторані «Київ» («Червена ружа»), на вулиці Корятовича, першими в Ужгороді ввели в меню натуральне морозиво з фруктами. Ужгородка Світлана Лисюк пригадує, що найбільше любила там їсти також бефстроганов.

Закладом, у якому подавали найкращі рибні страви, – був ресторан на площі Ш. Петефі «Нептун». Наприкінці 90-х  його зачинили, а сьогодні там салон елітних меблів.

У радянські часи першою піцерією в обласному центрі був заклад, розміщений на Корзо, 16. За української незалежності там виріс ресторан «Тортіла». А сьогодні в колишній харчевні торгують дублянками й хутром.

Пам’ятають ужгородці й ресторан «Едельвейс», який нині перетворився на чотириповерховий торговий комплекс. Раніше в цьому закладі функціонувало кілька залів, у яких можна було скуштувати як традиційні закарпатські страви, так і вишукані європейські. Та найбільше шанували заклад за смачні пельмені.

Окрім сирників, вареників і ґомбовців, культове кафе «Молочарня» славилося приготуванням домашньої кулеші, галушок та випічкою. Світлана Володимирівна пригадує, що смачно в цьому закладі було як удома, та ще й ціни помірні.

Не настільки стравами, як інтер’єром був знаним на весь Радянський Союз ресторан «Скала» на вул. Собранецькій. Ірина Федорішка каже, коли сюди приїздили люди з Далекого Сходу, з Сахаліну, передусім вони шукали не Ужгородський замок, а саме цей заклад харчування.

У той час «Скала» була одним із найбільших ресторанів України – вузькі, протяжні зали могли одночасно прийняти 400 осіб! Кожен з них був присвячений традиціям однієї з культур Закарпаття, скажімо, словацький, угорський, мисливський… Під живий спів гостей пригощали різними сортами вин.

Але в 90-х роках скеля, в якій був ресторан, почала обвалюватися. Викликали спеціалістів, ті дійшли висновку, що в закладі небезпечно приймати людей. Кілька підприємців висловлювали ідеї щодо відновлення ресторану, проте через те, що ремонт дуже дорогий, за це так ніхто і не взявся.

Старий Замок

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук