Туризм може бути різним, а екскурсія – супроводжуватися п’янким ароматом. Утім, ця родзинка Закарпаття, що на Ужгородщині, зацікавить навіть тих, хто не вживає. Адже винні підвали, що в Середньому – ще й пам’ятка історії.
Вони простягнені під землею на понад 4 кілометри, і мають свої вулиці й провулки та зберігають не лише діжки з вином, а й секрети. Місцеві спеціалісти радо проведуть вам екскурсію цими старовинними лабіринтами. Перше, що розкажуть – це походження: винниці були видовбані у туфі (порода вулканічного походження) полоненими турками у XVI столітті й спершу мали значення оборонного сховку.
Як розповідає Лариса Большакова, головний інженер агрофірми «Леанка» (це підприємство працює в Середньому з 1946 року й саме йому належать і виноградники, і власне підвали й інші виробничі приміщення), ці підземелля ідеальні для витримки вина, адже мають не лише сталі температуру і вологість. Тут природно склалися особливі умови, зокрема, через те, що порода «дихає», всередині сталий мікроклімат. Певні вулиці в печерах орендували приватні винороби і давали їм власні імена, а деякі частини підвалів замуровані і ще ховають таємниці. Загалом у Середнянських підвалах тяжіють до класики: виготовляють і витримують сортові вина, які свого часу славили Закарпаття на півсвіт. Найбільше із них відомі каберне і трамінер (з якого роблять легендарну «Троянду Закарпаття», а також марочне «Променисте»), у новий час технологи підприємства розробили рецепт десертного вина «Спокусниця», що також стало знаменитим. Старі діжки на тисячі літрів вина вразять гостя, особливо ще й тим, що вони, як і в давні часи, повні – принаймні, деякі із них.
Тут для туриста проведуть дегустацію, під час якої розкажуть не лише про виноград та вино, а й про історію виноробства в краї, зокрема, пов’язану з цим місцем. Адже звідси, наполягають у Середньому, відправляли вина монархам Європи, а в радянські часи – генсекам та космонавтам. І хоча зараз «Леанка» лише мріє про колишні успіхи і обсяги виробництва (даються взнаки економічні проблеми, системні негаразди в сільському господарстві та непродуманість законодавства, що регулює виноробну галузь), тут таки стараються берегти історію й плекати надію на нову славу. А тим часом чекають на всіх охочих відчути особливу давнину Закарпаття, яка не тільки цікаво виглядає, а й по-особливому пахне та п’янко смакує… Середнянські винниці – це легенда, яка триває, й, віримо, має не лише минуле, а й майбутнє!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.