Туристична дестинація – це місце, де діють спільні традиції, використовується одна мова, кухня, запроваджена єдина система норм та правил, наявний головний туристичний об’єкт (або декілька), навколо якого сформовані основні туристичні маршрути. Одна туристична дестинація відрізняється від іншої наповненням та розумінням учасників ринку всього наявного в неї потенціалу.
Туристична карта світу містить сотні тисяч, мільйони туристичних дестинацій. Практично всі є носіями певного туристичного бренду.
Питання туристичного бренду стало особливо актуальним в другій половині ХХ ст з появою на ринку великої кількості подібних (аналогічних, схожих) туристичних продуктів. У червні 2016 року в м.Київ пройшла міжнародна конференція “Брендинг територій”, під час якої представники України та Всесвітньої туристичної організації обговорили перебіг нового етапу брендування туристичних дестинацій. У липні за результатами дослідження Закарпатська область отримала проект туристичного бренду. Паралельно до цього процесу свій туристичний бренд отримала Рахівщина, процес брендингу започаткували міста Ужгород, Мукачево, Виноградівщина.
Коли розробляють туристичний бренд як систему, фахівці задаються метою створити низку візуальних знаків, котрі повинні нести перед туристом певне навантаження і викликати емоцію — символ, лозунг, колір, логотип тощо. Завдання цих елементів — встановити зв’язок між туристом та туристичним брендом, виокремлюючи систему цінностей споживача туристичної послуги (продукту).
Сам по собі результат процесу брендингу дає туристу можливість уявити певний образ аналізуючи туристичний продукт. І в уяві у кожного відповідно з’являється своє уявлення про кінцевий продукт.
Процес брендування — це спроба авторів туристичних брендів викликати в туриста емоцію та бажання отримати саме той туристичний продукт, який вони “продають”: до туристичного бренду входить туристичний продукт, набір його характеристик, асоціацій та очікувань, що їх приписують їм туристи, тобто в цілому туристичний бренд — це сенс, який вкладають в туристичний продукт виробники цього продукту.
Брендуванню як правило передує серйозне дослідження, котре визначає цільову аудиторію споживача, його поведінку, платоспроможність, настрої та реакції на рекламу, тощо.
Але головну роль у визначенні концепції туристичного бренду повинні відігравати учасники туристичного ринку. Можна як завгодно довго обирати між лозунгами, кольоровими гаммами та емблемами, проте якщо ринок не прийме туристичний бренд як свій спільний туристичний продукт, всі намагання виставити його “на продаж” зійдуть нанівець. Саме тому в процесі брендування на всіх етапах важливо спілкуватися з учасниками туристичного ринку. Тут важливо не взяти в роботу принцип “сподобатися всім”, а скоріше зупинитися на принципі “об’єднати чимось спільним”.
Ну і наостанок: туристичне брендування — галузь нова, і немає на сьогодні правильних та неправильних підходів, є сміливі та несміливі рішення, вдалі та ті, які потребують доопрацювання, ті, що об’єднують учасників ринку, та ті, які не враховують позицію ринку. А в цілому фахівці кажуть, що якщо туристична територія не брендована, її в принципі немає на туристичній карті світу. Тому працювати маємо над чим.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.