Тимчасовим назвали те, що підготувала творча еліта Закарпаття в галереї «Коридор».
Подібна експозиція закарпатських митців в Ужгороді проходить раз на три місяці. Куратором виставки вже не вперше виступив художник Петро Ряска, який і об’єднав 13 людей для створення спільного проекту, який змушує замислитись над плинністю часу.
Вони показали глядачу те, що можливо проекспонувати в такому вигляді всього один раз.
Закарпатський художник Владислав Габда, син знаного живописця Василя Габди, до прикладу, представив глядачу стенд приблизно з 80-тьма старими фотографіями своїх рідних, близьких та друзів. «Колеги мають можливість побачити на фото себе, а інші глядачі прослідкувати за процесом мого життя та зростання». На світлинах можна побачити як ще зовсім юного Владислава Габду, так і вже дорослого.
Павло Ковач представив інстальований об’єкт радянського походження, стверджуючи, (посилаючись на Каллагія ст..38, 39. ), що «Форма завжди незмінна – це енергетичне поле Матерії». Андрій Стегура свою тимчасовість зобразив у рулоні звичайного туалетного паперу, на якому кольоровими літерами, вирізаними з журналу, написав «Мене не буде».
Марсель Онисько залишив лише папірець з підписом: «Тимчасово в Угорщині».
Руслан Тремба використав хліб та акрил і з цього створив об’єкт (маленьку білу ляльку з хліба) під назвою «Тіло моє є тимчасовим носієм».
Наталія Шевченко створила «Клобук» з фотографій та шарфу. Вадим Харабарук представив об’єкт «Тимчасовість назавжди». Анатолій Татаренко «пригощав» морозивом: яке розтікалось по стіні галереї перед глядачем. Це і стало його експонованим об’єктом. Белла Логачева на розсуд глядачу продемонструвала власний «одноразовий» супрематизм у вигляді одноразового посуду, серветок та коробок від сірників у поєднанні з власним креативом.
Були й інші не менш цікаві автори, такі як: Ілько Слав зі своїм «Spase і суспільство», Василь Пал, на роботі якого «Очі тимчасово незавершені», Габрієл Булеца, який стверджує, що настав час змінювати власну зовнішність завдяки розквіту біотехнології і змінам етичних та естетичних норм, та інші автори, роботи яких вдало доповнюють
експозицію під назвою «Тимчасовість».
На виставці, до прикладу, ми мали можливість спостерігати за процесом творення об’єкту, який на разі красується при вході у «Коридор» другого поверху галереї.
Володимир Топій приїхав зі Львова, щоб продемонструвати перформенс (який залишається об’єктом). Для цього йому знадобилось сире м’ясо, червоне вино, іграшкові солдатики, серп, коврик та ще деякі дрібниці. А також – увага глядача, десь хвилин на 10.
Володимир Топій розповів, що ідеї, зазвичай, в нього виникають спонтанно. Ця не була винятком, але турбувала його до самої її реалізації. «Мене запросив на виставку Петро Ряска. Спочатку я хотів переслати об’єкт до вас, але згодом вирішив, що маю повісити його сам. А якщо, думаю, вішатиму, то чому б не зробити перформенс», – ділиться пан Володимир. «Ця ідея мене запалила, я мусив її втілити в життя, бо вона «ходила» за мною як хвороба» – додав він.
Петро Ряска як куратор розповів нам, що до останнього моменту не знав, що художники представлять у даній експозиції. Деякі автори представили великі об’єкти Вадим Харабарук, Павло Ковач, Владислав Габда, Габрієл Булеца та ін.. А інші – менші, але не менш цікаві», – ділиться він. Петро Ряска відмітив, що галерея «Коридор» сама по собі дуже активна, тому тут потрібно було розставити роботи так, щоб залишився і вільний простір: «Галерея як жива людина, яка бере участь у цьому об’єкті», – каже куратор виставки. І додав, що у цій експозиції вдало взаємодіють великі та маленькі роботи авторів. Добре взаємодіють, хочемо відмітити, ці роботи і з глядачем. Атмосфера в «Коридорі» панує приємна, спокійна та … трохи прохолодна.
Щоб пересвідчитись у цьому – маєте час лише до 11 серпня, адже це «Тимчасовість».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.