Цьогорічна вступна кампанія в Україні відзначається нововведеннями, про які, на жаль, абітурієнти мало обізнані. Найбільше страждають ті, хто вступають на стаціонар: саме їм доводиться здавати документи лише в електронному вигляді, тож вони позбавлені можливості розпитати, отримати докладну інформацію про те, яку спеціальність варто обрати і на яку роботу можна розраховувати по закінченні вишу. Роз’яснити деякі найважливіші питання вступу на навчання в УжНУ погодився декан факультету іноземної філології Михайло РОШКО.
– Які особливості і труднощі цьогорічної вступної кампанії?
– Перша – загальноукраїнська проблема. До цього року абітурієнт мав право вибирати, як подавати документи: він міг приїхати і зробити це, так мовити вручну, поспілкувавшись у прийомній комісії та отримавши необхідну інформацію щодо факультету, на який вступатиме. Або мав можливість подати заяву в електронному вигляді. Це працювало декілька років, і не було особливих проблем. Цього року міністерство позбавило велику частину бажаючих навчатися цього права: на стаціонар документи не можна здавати вручну, лише в електронному вигляді. А позаяк всі українські виші на всі факультети почали приймати «електронку», система, не забезпечена підтримкою, зависає, тому діти, заходячи в неї, часто не можуть зареєструватися. Приходять, плачуть, нервують. Один раз почали, а на другий день ледве можуть закінчити. Бо якщо ти відкрив систему, а вона не прийняла тебе, то чекати вона тебе може лише 24 години. Якщо ти недовантажив систему, подав заяву, а вона її не прийняла – все: ти «за бортом». Мало того, ти сидиш удома і багато чого не знаєш. Поклав не туди галочку – і позбавляєшся права потрапити на державне місце. Ніхто нічого не пояснює, інформацію взяти практично нема звідки
– Будь ласка, детальніше про зміни у правилах прийому документів, принаймні, на ваш факультет.
– Зміни у назвах самих спеціальностей і не лише на нашому факультеті. Це стосується всіх спеціальностей: філології, іноземної філології, біології, математики, фізики, історії тощо. Ті, які ще минуло річ йшли навчатися, по закінченні мали можливість працювати в школі або йти в науку. Могли викладати будь-де – диплом все це дозволяв. Зараз міністерство прийняло закон розділити кожну спеціальність на педагогічну (її назвали «середня освіта») і на власне спеціальність, скажімо, філологію чи математику, чи історію… Без педагогічних дисциплін. Тобто студенти, у нашому випадку філологічного факультету, не вивчають педагогіку, не проходять практику в школах, тож – увага! – вони не матимуть права ніде викладати. Це буде чистий філолог. Тобто має право йти в науку, писати дисертації, захищатися. Питання: чи багато студентів здатні на таку діяльність? Розуміючи це, ми додали нашим «просто філологам» ще одну спеціальність – «перекладач». Зі стін факультету таким чином вийде науковець і перекладач, але без права викладання.
З іншого ж боку, подавши документи на спеціальність «середня освіта», молода людина отримує право викладати: 1. мову, на яку вона вступає, 2. мову, яку обирає другою, а також 3. – світову літературу. Тобто три дисципліни. А це відкриває значно більші можливості для подальшого життя: можна бути в школі викладачем з бакалавром, а можна далі продовжувати магістратуру і викладати в університеті, на курсах, займатися репетиторством, працювати перекладачем. А ще можна, закінчивши бакалавра «середньої освіти», викладача англійської чи німецької мови і літератури, піти на 5-ому курсі на перекладача. І отримати бакалавра та право викладати в будь-яких школах, а з магістратурою – в вишах. І це найкращий варіант.
– Що абітурієнти нині найчастіше обирають?
– На жаль, більшість не знає, що найкраще для них – це обрати «середню освіту». Бачать чарівне слово «філологія» і натискають саме на це слово, тож їх автоматично кидає на просту філологію без права викладання двох мов і світової літератури. Але тут є й інша проблема: на просту філологію на факультеті є лише 15 державних місць на англійську. А на англійську філологію, де є дві мови і викладання літератури, тобто на «середню освіту» – 75 місць. Більшість же заяв на просто «філологію». Думають, що вона єдина. Люди просто не знають про ці особливості, тож можуть залишитися «за бортом».
– Тож що б ви порадили тим, хто вступає на факультет іноземної філології?
– Тим, хто уже подав заяви на просту філологію, я б порадив написати ще одну заяву: на «середню освіту» англійської мови і літератури чи «середню освіту» французької мови і літератури, чи «середню освіту» румунської мови і літератури. Тоді вони будуть мати право вибору. Подивляться, куди вони пройшли. А хто ще не подавав, так само слід подавати дві заяви: і на «середню освіту», скажімо, англійської філології, і на філолог-перекладач англійської літератури. І теж буде з чого вибирати. А то вийде ситуація, що більшість подасть на просту філологію, а потім будуть шкодувати, бо не знали, що на «середній освіті» є багато вільних місць. Є ще час виправити ситуацію. Тому звертаюся передусім до тих, хто хоче вступати до нас, але це стосується і істориків, і математиків, і біологів, і фізиків тощо. Треба мати на увазі, що є така галочка – «середня освіта», тож треба нажати на неї, і коли з’явиться перелік дисциплін, зареєструватися.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.