Три десятки діток вже не ходять пішки до школи за три кілометри

Проблема віддаленості шкіл від учнів у сільській місцевості на Закарпатті є вічною. Про неї крайові ЗМІ писали багаторазово і, у результаті, ефективно.

У області, села, розташовані поміж гір, знаходяться далеко одне від одного, а діткам часто доводиться ходити у сусіднє село до школи за три, п’ять і більше кілометрів. Взимку – через сніги і замети. Зрештою, у краї було запущено державну програму «Шкільний автобус». Програма, звісно, давала збої. Автобуси переставали їздити, бо «то бензин, то запчастини, то фінансування».

Вкотре ця система дала збій у селі Лінці, що на Ужгородщині. Батьки школярів вирішили допомогти власним дітям, але вже не особливо розраховуючи на державу, у якої клопоти у останні кілька місяців значно масштабніші.

Нещодавно, до громадської організації «Самодопомога Закарпаття» звернулися батьки учнів Лінцівської школи, що на Ужгородщині. «Через те, що шкільний автобус вкотре перестав функціонувати, 31 дитина повинна долати більше трьох кілометрів з с.Гайдош до освітнього закладу самотужки. Рейсовий транспорт не рятує ситуації, бо ж його графік не підлаштований до початку уроків ЗОШ, а пішки цю відстань дітки проходять не менш як за 40 хвилин», – зазначають вони.

Юристи «Самодопомоги» написали звернення до Ужгородської РДА з проханням негайно вжити всіх необхідних заходів щодо здійснення належного підвозу учнів до школи та назад додому.

Як виявилося, проблеми у підвозі були спричинені – ніяких несподіванок –  поломками автобуса, закріпленого за названим маршрутом, та тимчасовою відсутністю палива для його безперебійного функціонування. Ще в січні цього року відділ освіти пропонував вирішити це питання за допомогою додаткового транспортного засобу,  але з внесенням корективів до режиму роботи школи. Проте міська громада не підтримала запропоновані зміни, адже в закладі навчаються загалом 137 дітей, а графік уроків має враховувати інтереси кожного.

«Нині автобус, що здійснює підвіз із с.Гайдош, є технічно справним і забезпечений паливом. Таким чином, перебої в організації щоденного підвозу вирішено повністю», – відповіла на звернення голова Ужгородської РДА Марія Коваль-Мазюта.

Чергова маленька для організації, але значна для громади і головне – діток, перемога «самодопомогівців», які й надалі очікують приводу для ефективного прикладення своїх зусиль у векторі покращення життя закарпатців.