Взимку мукачівське крило Руху підтримки закарпатських військових (більш відоме як "Мукачівська хунта"), збираючи кошти на різноманітних акціях, та за допомоги меценатів, придбали для потреб наших закарпатських бійців із 128-ої бригади на передовій джип "Нісан". Тоді ж авто отримало свій позивний – "Тазік". Машина мужньо виконувала поставлені на передовій задачі, пройшла Дебальцево, врятувала чимало життів, отримала вкрай серйозні пошкодження, але таки вижила…
І от днями пошкодження були ліквідовані, а "Тазік" повернувся на передову.
Про це на своїй сторінці у facebook повідомила Наталія Зотова.
"Пам’ятаєте наш джип "Ніссан"? Він знову в АТО! Доправити машину зголосилася наша тендітна "хунточка" Людмилa Бандурчaк. Мушу зізнатися, що ніхто з нас навіть не намагався її відговорити. На дорогу і перебування в таборі 128-ї пішов тиждень. Увесь цей час ми мовчки стискали кулачки і молилися. Тепер, коли Людмила вже вдома, можна вже звітувати", – пише Наталія.
Вона розповідає: "Отже, ми купили цей джип наприкінці січня за кошти, зібрані на благодійних концертах, ярмарках та інших заходах. Разом з дрібним ремонтом він обійшовся нам у понад чотири тисячі євро. На початку лютого машина поїхала в АТО. Пройшла дебальцівське пекло, врятувала чимало життів, отримала вкрай серйозні пошкодження, але таки вижила і навіть стала зіркою на одному з телеканалів. З підірваним передком, без вікон, без фар, посічена кулями та осколками, ця бойова машина ще й самостійно доїхала до Мукачева. Замість фар, у неї були тактичні ліхтарики, примотані скотчем.
Ми вирішили, що обов’язково відремонтуємо цього позашляховика і в березні привезли його до мукачівського салону "Ніссан". Рахунок у 53 687 грн. нас трохи спантеличив. На той час ми мали лише 26 500 грн. Заплатили аванс і домовилися повністю розрахуватися після ремонту. Але більше з нас не взяли ані копійки! Тож ми щиро, дуже-дуже щиро дякуємо за все салону "Ніссан". Кузов ми вирішили не ремонтувати і не фарбувати. Лише трохи порівняли вм’ятини. Сліди війни ще чітко видно… Майстри, котрі робили ремонт, зібрали кілька кульків із гільзами від куль і різних осколків".
"Наразі джип служитиме в одному з підрозділів 128-ї. Знаєте, а там його упізнали ті, кому він врятував життя. Підходили, хлопали по капоту, казали: "Привіт, дружище!". Позивний у джипа також не змінився. Він і далі залишився Тазіком", – резюмує волонтерка.
З Богом, Тазіку! Повертайся додому.



























Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.