Святвечір: що ставимо на стіл, те і кличемо в родину

На Святвечір в Україні готують 12 пісних страв, кожна з яких має окремий сенс

Що ставимо на стіл, те й закликаємо до себе в родину.

Отже, власне страв і продукти, які входять до неї, мають глибоке символічне значення, а не просту традиційність.

КУТЯ (найголовніша страва на столі, з неї починають трапезу) – символізує єднання з Богом і світом померлих. Тому її залишають на ніч для душ усопших, не прибирають зі столу.

МАК, який додають до куті, – уособлює мучеництво Ісуса Христа.

МЕД – символ чистоти, надії, оптимізму, солодкого Божого Слова.

КОРАЧУН (кругла буханка хліба, інколи домашньої випічки, калач) – символізує смерть і воскресіння.

ГОРОХ, КВАСОЛЯ – символ християнського життя у "домашній", "сімейній церкві", символ єдності роду.

КАПУСНЯК – символ єдності навколо однієї основи – Христа-Бога.

БОРЩ – нагадує про дітей, убитих у Вифлеємську ніч за наказом Ірода.

ГОЛУБЦІ – символ голуба, який приносить мир.

РИБА – знак християн, один із символів Ісуса Христа. У перших літерах грецького слова "риба" зашифровані слова "Ісус Христос", "Спаситель", "Син Божий".

ВАРЕНИКИ – достаток, ситність.

ГРИБИ – дві природи Ісуса Христа: божественна (шапка) і земна (корінець).

ПАМПУШКИ – щастя, здоров’я, як і вареники – достаток.

УЗВАР – життя людини, дароване Богом.

ЧАСНИК – очищення від гріхів. Також символізує здоров’я. Його кладуть на чотири кутки столу, а потім споживають, щоб зуби не боліли.

Джерело