Свіча скорботи: з пам’яттю про полеглих, з молитвою за живих

128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада попрощалася сьогодні з побратимами:

«Не з цифрами, не статистикою, не з приводами для безглуздих суперечок в мережі і безпідставних звинувачень, а з ЛЮДЬМИ, які служили з нами пліч-о-пліч і добросовісно виконували свій обов’язок.

Проте вже зараз можемо сказати, що ця трагічна подія не зупинить нас на шляху до перемоги. 
 В ім’я Валерія Тихановського, який як справжній патріот у важкому для країни 2014 році повернувся в українську армію і брав участь в боях за Дебальцево, до самого дня виходу з блокпосту «Балу» і до вчорашнього трагічного дня пройшов весь бойовий шлях бригади, всі чотири роки відсічі збройній російській агресії. Наша перемога потрібна для його матері, дружини та доньки.

В ім’я Дмитра Власова, якому буквально за пару днів мало бути 22 роки. Його гідний вчинок – піти в армію, характеризує його як людину мужню, з громадянською позицією. За такою молоддю, яким був він, – майбутнє, за яке Дмитро віддав життя. Наша перемога потрібна його батькам.

В ім’я Юрія Пишкара, який зовсім недовго був в нашій бригаді, але встиг стати частиною нашої гірсько-штурмової сім’ї. Він прийшов в армію свідомо, за покликом серця, боронити Україну. Наша перемога буде і його перемогою. Ми маємо це зробити для його родини.

Сьогодні ми скорбимо із Закарпаттям, з усією Україною. Разом з усіма, хто розуміє, наскільки це велика втрата для рідних, для близьких і для нас.

З пам’яттю про полеглих, з молитвою за живих».

З-поміж числа поранених на Рівненському військовому полігоні, на щастя, жодному з бійців не стало гірше. Троє залишаються у тяжкому, але стабільному стані. Ще шестеро – у задовільному. До хлопців уже приїхали родичі, з ними працюють психологи, а подекуди і слідчі.

відео: ТСН