Суд поновив Павла Федаку на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту

27 січня 2012 р. Міністр культури України Кулиняк М.А. підписав наказ про звільнення відомого вченого-етнографа, музеєзнавця, пам’яткоохоронця Федаки Павла Михайловича з посади директора Національного музею народної архітектури та побуту України. 
Оскільки перелічені в наказі підстави звільнення директора були надуманими, не відповідали дійсності, належним чином не були підтверджені відповідними документами, а сам процес звільнення відбувався у брутальній формі, Федака П.М. подав позовну заяву до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (за місцем своєї реєстрації) про визнання наказу Міністерства культури України незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування  моральної шкоди.
8 травня 2012 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області за участю позивача Федаки П.М. та його представника, представника відповідача (Міністерства культури) у відкритому судовому засіданні  в залі суду розглянув цивільну справу за позовом Федаки Павла Михайловича до Міністерства культури України, керуючись чинним законодавством,
Вирішив:
1.      Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства культури України від 27.01.2012р.  про звільнення Федаки Павла Михайловича з посади директора Національного музею Народної архітектури та побути України.
2.      Поновити Федаку Павла Михайловича на посаді  директора Національного музею Народної архітектури та побуту України днем 27.01.2012р.
3.      Стягнути з Міністерства культури України на користь Федаки Павла Михайловича середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з середньомісячного заробітку Федаки П.М. за останні два місяці до дня його звільнення.
4.      Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення Федаки П.М. на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.
Окремим пунктом суд зобов’язав Міністерство культури України виплатити на користь Федаки Павла Михайловича суму завданої йому моральної шкоди.
24.05.2012р. Міністерство культури України подало до Апеляційного суду Закарпатської області апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012р. та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Позивача відмовити повністю.
Апеляційний суд Закарпатськької області за участю представника апелянта (Міністерства культури України), позивача Федаки П.М. та його представника 16 листопада 2012р. у відкритому судовому засіданні в залі суду розглянув апеляційну скаргу Міністерства культури України на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012р.  і виніс  рішення відхилити апеляційну скаргу Міністерства культури України  і залишити в силі рішення суду першої інстанції, змінивши дещо суму виплат за вимушений прогул  та відшкодування моральної шкоди.
Істина восторжествувала. Міністерство культури не змогло довести, в чому полягає  вина Федаки П.М., зокрема так зване «одноразове грубе порушення трудових обов’язків». У той же час залишається питання: чому Міністерство культури України видає незаконні накази, звільняючи з роботи, до того ж у брутальний спосіб, саме фахових працівників, з великим досвідом роботи, знаннями та значними здобутками? У конкретному випадку – щодо Федаки П.М., який у 2009 р. був обраний на посаду директора зазначеного музею на конкурсній основі на 5 років (до 29 грудня 2011 р. музей знаходився у підпорядкуванні Національної академії наук України), а вже менш ніж за місяць роботи в системі Міністерства культури України був звільнений.
При розгляді справи, крім встановлення фактів порушень з боку Міністерства культури України чинного законодавства, суд врахував, що Федака П.М. -висококваліфікований музейний працівник, стаж його роботи в різних музеях України і на різних посадах складає 43 роки; він доктор історичних наук за спеціальністю «етнологія», автор і співавтор 27 книжок і брошур, понад 300 наукових і понад 900 науково-популярних статей з етнології, історії, музеєзнавства, пам’яткознавства, укладач та науковий редактор 40 наукових збірників, матеріалів наукових конференцій та ін., організатор і учасник понад 70 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових і науково-практичних  конференцій  за профілем діяльності музеїв, лауреат всеукраїнської премії в галузі фольклористики  та етнографії ім. П. Чубинського та просвітянської премії ім. Президента Карпатської України, Героя України А. Волошина, його робота відзначена державними та відомчими нагородами: орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2001); подякою Президента України (2009); відзнакою Президента України – медаллю «20 років незалежності України» (2011) за значний особистий внесок у науково-технічний, культурно-освітній та соціально-економічний розвиток держави; почесними грамотами Міністерства культури України, Закарпатської обласної ради і облдержадміністрації та ін.

Закарпаття онлайн