Студенти йшли в дендропарк помилуватися родзинкою Ужгорода, а зустрілися із безладом та руйнацією

Викладач біології Ужгородського торговельно-економічного колледжу Любов Касарда пише:

«1 червня 2016 року разом зі студентами І курсу спеціальності "Готельне обслуговування" коледжу побували в дендропарку по вулиці Ференца Ракоці.

Вік деяких насаджень у парку перевищує 100 років. Ця культурна пам’ятка садово-паркового мистецтва є справжньою окрасою міста і має цікаву та непросту історію. Засновником дендропарку був Іштван Лоудон (1862-1924) – ужгородський біолог і мовознавець. Разом із вчителями-колегами Ужгородської гімназії він викупив участок землі, який засадив рідкісними рослинами. Посадковий матеріал пан Іштван шукав і звозив сам з різних куточків планети (з Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, Мараморошу тощо). В парку зараз росте 100-річні магнолія суланжа та кипарис болотний, гінкго білоба дволопатевий, тис ягідний, тсуга канадська та багато інших екзотичних дерев. Також на території дендропарку знаходиться джерело мінеральної води, яке й сьогодні дарує ужгородцям цілющу вологу.» Це було, власне, все позитивне, що могла сказати пані Любов. Далі описує те, що її прикро вразило у дендропарку.

– Сумно було бачити, що головна табличка, що вказувала відвідувачам назву місця, відсутня. Зникли вказівники більшості дерев, на яких зазначалася назва рослини українською та латинською мовами. Весь парк поріс плющем, що теж є згубним для дерев, адже плющ, обвиваючи дерево, витягує з нього поживні речовини та ослабляє рослину. Багато дерев винищені і бездумно вирубані.

Прагнучи вкласти в екскурсію виховальний зміст для студентів, викладач стикнулася з тим, що місце, яке мало б бути привабливим об’єктом для туристів, насправді перебуває в жахливому стані і потребує захисту з боку міста та держави.