В Україні почалася нездорова істерія проти закарпатців
У принципі, ця істерія спостерігається вже давно. На закарпатцях давно висить клеймо сепаратистів. При чому, вішали це клеймо керівники держави через дії закарпатської влади. Варто лише керівництву області попросити більшої лояльності до Закарпаття, як відразу з Києва звучить: "Сепаратисти! Де СБУ? Всіх по тюрмах!".
Всі прикордонні західні області внесли в дорожній експеримент і дали можливість залишати частку з митних надходжень на ремонт доріг. Закарпаттю не дали. І це при тому, що у нас кордони з чотирма країнами Євросоюзу. Влада Закарпаття почала просити, щоб внесли і нашу область в цей експеримент і відразу з Києва понеслося: "Сепаратисти!".
Попросили ми відновлення статусу вільних економічних зон – сепаратисти!. Попросили субвенцій – сепаратисти! Попросили погасити заборгованість по зарплатам вчителям та лікарям – сепаратисти!.
А тут ще мовний конфлікт з Угорщиною і влада Закарпаття стала на захист закарпатських угорців, розуміючи, що це наші люди і Закарпаття є прабатьківщиною для цих угорців. І тут почалося. Амбітний політик Мишко Саакашвілі видав: "На Закарпатті взагалі відсутня українська влада!". А на екрани виліз військовий прокурор Анатолій Матіос і як той Пилип з конопель бовкнув: "На Закарпатті 150 кілометрів державного кордону не контролюється і знаходиться в приватній власності!". І якщо грузин Саакашвілі може собі дозволити заради політичного піару висловлювати популістські лозунги, то як міг керівник вагомого правоохоронного органу молоти таку дурницю? А потім ще екс-керівник зовнішньої розвідки Віктор Гвоздь в одній з програм робить круглі очі і каже: "Мені це в голові не вміщається, але, можливо, так і є".
Гірше те, що почалися незрозумілі нападки на всіх закарпатців у соцмережах. Мовляв, як так, що українці Закарпаття не можуть дати по зубам і поставити на місце угорців. А ще нам дорікають тим, що ми тут не так голосуємо на виборах, ходимо на заробітки по європах і воліємо віддавати дітей в європейські виші. А ще ми всі контрабандисти. І в селах час на годинниках у нас середньоєвропейський, а не київський. І наша українська мова – якась зовсім не українська, що важко й зрозуміти.
Шановні співгромадяни! Закарпатці не будуть "ставити на місце" угорців! Вони на місці. Їх сюди ніхто не завозив. Це їхня прабатьківщина. І ми поважаємо їхню культуру, традиції, гастрономію. Бо, насправді, закарпатці мультикультурні і навіть святкують по два релігійні свята, бо, за звичай, у родинах є міксовані шлюби і одружитися "русинові на мадярці" є за щастя, бо угорські дівчата змалку навчені дбати про домівку і добре куховарити. Всі без винятку закарпатці люблять угорські страви і вони є у нас звичними в раціоні.
Шановні співгромадяни! Ми голосуємо не так, "як треба", бо тут є свої певні традиції поваги до влади, бо люди на Закарпатті дуже бояться революцій, переворотів і політичних війн. Тут люди за короткий період пережили купу конфліктів та були громадянами багатьох держав і вже просто хочуть спокою та стабільності.
Шановні співгромадяни! Багато закарпатців дійсно ходять на заробітки. Але це не від хорошого життя. І ви повинні знати одну важливу деталь – закарпатці повертаються і вкладають гроші не у європах, а тут, на Закарпатті. А потім ви дивуєтеся, чому це в закарпатських селах будуються такі розкішні будинки. Бо закарпатці працьовиті. Можливо, і не естети і будинки будують за великі гроші хоч і без смаку, але подивіться як кожен закарпатський газда чи газдиня намагається висадити перед будинками не бурячки, а квіти і дбають про те, щоб двори були охайними і чистими.
Шановні співгромадяни! Останнім часом ви звинувачуєте наших закарпатських угорців, що вони не вчать українську мову і потім після школи поступають в університети Угорщини. По-перше, це не правда, бо явище це не поширене. До прикладу, жоден випускник єдиної в Ужгороді угорськомовної школи не пішов поступати в Угоршину, а всі поступали у виші України. А тепер проаналізуйте, а де вчаться діти депутатів, які приймають Закон про освіту? Де здобувають освіту діти чиновників центральної влади? То може проблема не у мові? Проблема у якості освіти і перспективі кар’єри.
Шановні співгромадяни! Ми не всі контрабандисти. Серйозною контрабандою займаються певні категорії людей. І це явище не є суто закарпатським. Контрабанда поширена на прикордонні всіх країн, між якими існує цінова різниця на певні види продукції. Так, у нас є контрабандисти, але це не масове явище. А ті, хто навіть не зовсім легально, провозить у підшивці автомобіля кілька блоків сигарет, не є контрабандистами, а є жертвами економічної ситуації у рідній країні.
Що стосується середньоєвропейського часу на годинниках, то дійсно таке явище є. Але хіба це кримінал? Ну так сталося, що у нас сонце піднімається на годину пізніше і сідає на годину пізніше, ніж у Києві. І старші люди в селах "так звикли", бо так було "при мадярах" і "при чехах". Але ніхто тут час не каже "по-мадярськи" чи "по-чеськи", а скажуть "по-місному".
Ну і нарешті про мову. Ніхто і ніколи на Закарпатті не здивується вашій мові. Жодна мова тут не буде нікому "різати вухо". Розмовляйте будь якою. Ворогами не станете. Так, у закарпатських селах не розмовляють українською літературною мовою. В угорських – угорською, в румунських – румунською. А в інших селах розмовляють… "місцевою". Бо мова (а точніше говірки) різних районів різняться. А інколи й сусідніх сіл. Так, це мало схоже на українську мову, але хіба ці люди є ворогами? Вони це роблять не навмисно, щоб виокремлюватися. Просто так у їхніх родинах розмовляють від діда-прадіда.
Дехто каже, що більшість мешканців України різних областей мало чим відрізняються один від одного мовою, культурою, ментальністю, а закарпатці "якісь не такі". Закарпатці, можливо, "якісь не такі", але вони не погані. Вони не є ворогами. Вони просто не такі. І не варто робити із закарпатців житомирців чи волинян. Приїжджайте до нас і переконайтеся у нашій гостинності.
Степан Форкош для Prozak.info
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.