Співпраця матиме продовження (+ФОТО)

 Представники Австрії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Литви, Росії та України в останні дні березня зібралися у Кострино на Великоберезнянщині аби продовжити спільну роботу з підготовки до століття першої зі світових воєн.

Рік тому тут же відбувся міжнародний круглий стіл «Меморіали Першої світової війни: спільна історія, спільна пам’ять», а зараз — міжнародна конференція «Гуманітарна співпраця напередодні100-річчя 1-ї Світової війни. Організатори — Ужанський національний природний парк, російський Фонд Анатолія Лісіцина та Федерація Скаутів «Галицька Русь».

 Дипломати, представники міністерств, керівники органів місцевого самоврядування, науковці, члени громадських організацій, скаути обговорювали наскільки важлива  інтеграція пам’яті про Першу світову в структуру соціальної історичної пам’яті наших народів. Йшлося також про впорядкування місць захоронень жертв Великої війни і не тільки на території Ужанського НПП – місцях запеклих боїв Карпатської операції 1914-1915 рр., але й в інших регіонах. Понад два десятки виступаючих представили матеріали про зроблене, поділилися досвідом догляду за некрополями, видання спеціальної літератури, організації спільних експедицій і культурних заходів в історичних місцях.

  З привітаннями до організаторів та учасників конференції звернулися Генеральний консул Російської Федерації у Львові Олег Астахов, який взяв активну участь у роботі форуму, Генеральний консул Угорської Республіки в Ужгороді Йожеф Бачкаі та Генеральний консул Республіки Польща у Львові Ярослав Дрозд.

У прийнятій резолюції конференції висловлено прагнення продовжити спільну роботу, пов’язану з дослідженням і приверненням уваги до гуманітарних аспектів Першої світової війни, до проблеми Людини на війні.

Схвалено ідею і архітектурний варіант спорудження на території Ужанського національного природного парку меморіального історико-просвітницького комплексу, присвяченого Великій війні, з інтерактивним музеєм (клуб с. Лубня, військовий некрополь на г. Черемха та туристичні маршрути). Триватиме спільна робота в рамках створеного рік тому Східноєвропейського співтовариства, а для активнішого висвітлення цієї роботи буде відкрито міжнародний Інтернет-портал «Memoria Patriae» в якості платформи для обміну інформацією та висвітлення діяльності всіх учасників співтовариства та інших зацікавлених державних і громадських структур.

Спільно організовуватиметься і проводитиметься щорічна акція вшанування полеглих, приурочена до дня закінчення Великої війни (11 листопада). Визнано успішним досвід популяризації історії Першої світової війни в рамках Міжнародного фестивалю мистецтв «Fortmissia», висловлено підтримку його організаторам, зокрема, у проведенні робіт по впорядкуванню військових поховань і розчищення залишків оборонних споруд в районі фортеці Перемишль та ін.

 Ще у вересні 2011 року у Великоберезнянському районі почав реалізовуватися за кошти американського гранту ($10 тис.) українсько-словацький проект «Виявлення та реконструкція військового цвинтаря Першої світової війни на горі Черемха (1133 м н.м.)». У чеських та словацьких архівах зібрано багату документальну базу (точне місцерозташування, список солдат, імена загиблих та похованих тощо), незабаром розпочнеться практична реалізація по відродженню військового цвинтаря.

  Завершення впорядкування одного з найважливіших військових  кладовищ Першої світової війни на Україні, найвище розташованого в межах словацько-польсько-українського тристороннього біосферного заповідника «Східні Карпати», а саме — означення написами поля бою і цвинтаря над селом Загорб, — намічено на вересень 2013 року.

На членів Клубу військової історії  «Бескиди», громадської організації «Кутик Лемковини», волонтерів зі Словаччини та України чекає велика робота з оновлення військового кладовища — видалення чагарників, відновлення індивідуальних і братських могил, встановлення центрального і надмогильних дерев’яних хрестів для індивідуальних і масових поховань,  створення інформаційної панельної конструкції, багатомовного інформаційного листа.

  Військове кладовище «Черемха» – місце  останнього спочинку 654 солдатів, а сама гора Черемха – знане поле так званих пасхальних битв 1915 року. Там досі  зберігаються наскельні написи по гребеню, вирізьблені солдатами. Вони розповідають  про драматизм того періоду.

Історія поховання солдат, що, ймовірно, виникло в 1916-1917 рр. і облаштоване австро-угорським похоронним підрозділом, також драматична. Бо набравши остаточного вигляду в 1923 році, коли нинішня Закарпатська область України входила до Чехословацької Республіки, доглянуте до кінця Другої світової війни, згодом воно було занедбане, а потім, скоріше всього, по-варварськи знищене (зрівняне з навколишньою місцевістю) в 50-х роках минулого століття під час  будівництва державного кордону тодішнього Радянського Союзу.

  Ренесанс кладовища, що складалося з 19 військових поховань, знову зробить його доступним для громадськості, воно, як і в 1936 році, буде оснащене для туристів інформаційним табло. Через гору Черемху Ужанським НПП прокладено туристичний маршрут, який перетинає весь хребет Українських Карпат).

Намічено провести в 2013 році на території Західної України III міжнародну конференцію «Гуманітарне співробітництво напередодні 100-річчя Першої світової війни» і висловити сподівання на підтримку роботи даного форуму з боку влади та бізнесу.

  Ось як прокоментував подію Анатолій Лісіцин, член Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, член Комітету з міжнародних справ, Голова Опікунської ради Фонду з підтримки інноваційних і соціальних проектів «Фонд Анатолія Лісіцина» (Росія): «Конференція стала успішною і продуктивною, помітно розширився склад учасників, виступи не тільки були змістовними, але й мали конкретну практичну спрямованість. Як приклад можна навести повідомлення представників мерії м. Хуста, зокрема, першого заступника голови міста Михайла Рівіса, про стан пам’ятників Першої світової війни на території міста. Було досягнуто згоди про проведення реконструкції пам’ятника біля підніжжя замкової гори, створеного в 1915 р. російськими військовополоненими, які тут перебували. Ми готові допомогти реставрувати пам’ятник, а угорська сторона пообіцяла надати допомогу в пошуку архівних документів про історію його створення».  

Виступає А.Лісіцин.

 Учасники конференції побували на засніженому Ужоцькому перевалі, де поклали вінки до братської могили на військовому кладовищі 1 Світової війни (там поховано 12 офіцерів, 351 російський і австро-угорський солдат) та до меморіального пам’ятника-хреста січовим стрільцям, вшанували пам’ять про загиблих хвилиною мовчання.

Австрійці з перекладачем надовго затрималися біля братської могили.

Гості з цікавістю оглядають на перевалі нові стенди про 1 Світову війну.

Директор народного парку Полоніни зі Словаччини Мірослав Бураль зацікавив писутніх розповіддю про військові кладовища Великоберезнянщини.

Інтервю дає сенатор Держдуми РФ Анатолій Лісіцин.

Керівник клубу військової історії Бескиди з Гуменного Мартін Дробняк (у центрі).

На військовому кладовищі 1 Св. війни на Ужоцькому перевалі.

Ольга Божко, керівник відділу Міністерства регіонального розвитку, говорила про діяльністьу сфері увічнення памяті жертв війни і політрепресій.

Отто Яус, керівник відділення австійського Чоного Хеста по м. Відень, повінціях Нижня Австрія і Бургенланд.

Пані Сова в 1934 р. пятирічною дівчинкою була з батьком тут на відкритті оновленого кладовища на Ужоцькому перевалі.

Пленарне засіданння конференції.

Презентація президента угорського фонду Крейцарош Іштвана Немета називалася Могили, котрі нас звязують.

Садовніков Денис, наук. керівник Тульського обласного молодіжного пошукового центру «Шукач», науковий експерт-консультант Фонду А. Лісіцина (у центрі) разом з Отто Яусом і перекладачем розглядають арх. матеріали

Сільський голова Василь Мушак разом з Кирилом Арбатовим та ахітектором Ігорем Стадницьким презентують прокт музею у Лубні.

Хвилина мовчанння…

Цікаві бесіди велися і під час перерви.

В карпатських окопах 1 Світової.

Непросто було солдатам у наших горах.

Перед боєм.