Сокирницьке живе каміння

Закарпатський цеоліт має унікальні властивості та не надто великий попит

Про чудодійну властивість цеоліту навіть на Закарпатті знають досить мало. І це при тому, що наш регіон – єдиний в Україні, де є поклади цього універсального мінералу-сорбенту.

Цеолітом рятували Чорнобиль

Уперше про унікальність цеоліту люди почули у 1986 році, коли вибухнула Чорнобильська АЕС. Тоді всі каменепереробні заводи краю терміново перейшли на виробництво цього мінералу, котрий завдяки властивостям очищення води та ґрунту від радіо­нуклідів, став одним із рятівників зараженої зони. За кілька тижнів із дня аварії із Сокирниці було вивезено близько 400 000 тонн цеоліту. Його висипали не лише на реактор, а й у води Прип’яті, які потрібно було швидко очистити від радіоактивних ізотопів, поки їх течією не понесло у Київське водосховище.Після Чорнобильської катастрофи потреба у великій кількості цеоліту відпала. Однак у відомстві МНС досі є цеолітовий завод у Сокирниці – на випадок, якщо антирадіоактивний сорбент знадобиться Україні знову. Нині він, щоправда, не працює. Не надто хороші справи й у двох інших сокирницьких цеолітових заводів. Чому ж мінерал, який колись провідні радянські вчені називали феноменом економічного дива, так і не зробив Закарпаття заможним? «Старий Замок» поїхав до Сокирниці, аби запитати про це у заступника голови правління ВАТ «Закарпатнерудпром» Володимира Гомби. Володимир Юрійович розповів, що «Закарпатнерудпром» був створений у 60-х роках як каменеобробний завод. «У 1986-му, коли вибухнув Чорнобиль, ми дізналися, що всі навколишні гори складаються з цеоліту, і почали розробляти кар’єр. Зараз тут трудиться 10 людей, дозвіл на користування надрами маємо до 2017 року, але, на жаль, працюємо далеко не на повну потужність. Тобто розвіданих покладів є на понад 20 млн. тонн, а виробляємо до 7-8 тисяч тонн на рік».

Урожайність зростає на 50%

Виявилося, що сизий камінець має властивості, які дозволяють економити значні кошти у різних сферах – від сільського господарства до промисловості і навіть косметології. Зокрема, ВАТ «Закарпатнерудпром» постачає цеоліт у дрібній фракції на птахоферми, де його додають у їжу для курей. Кажуть, це позитивно впливає на травлення пернатих, дозволяє засвоїти набагато більше корисних речовин, робить птицю стійкішою до хвороб, а яйця від таких курей – міцніші й корисніші. Позитивний ефект від споживання дрібного цеоліту помічали й у корів та свиней, однак нині фермери чомусь неохоче купують камінці в якості кормової добавки. Не менш потрібним може бути цеоліт і в рослинництві. Місцеві жителі вже давно помітили: якщо змішати дрібний цеоліт із курячим послідом і розкидати його на полі, ґрунт стає більш розсипчастим, тобто городи легше доглядати. Крім того, цеоліт знижує кислотність ґрунту, не дає вимиватися азоту, не пропускає до овочів токсичні речовини і радіонукліди. Навіть якщо всього один раз висипати цеолітовий щебінь на город, це збільшить урожайність культур на 50 %, а утримуватиметься такий ефект упродовж 5-6 років.Закарпатські цеоліти відомі ще однією цікавою властивістю – вони чудово вбирають запахи. Чи не в кожному холодильнику в Сокирниці, за словами місцевих жителів, стоїть невеличкий камінчик. Саме він всотує всі неприємні запахи. Цьогоріч «Закарпатнерудпром» уперше отримав замовлення на виготовлення так званих «котячих туалетів» на основі цеолітової дрібки. Виробники товарів для домашніх тварин також закуповують дрібний цеоліт для виготовлення спеціального піску для купання шиншил (пісок потрібен цим тваринкам для догляду за хутром). 

Місцеві мешканці кар’єру бояться

Використовують цеоліт і у виробництві побутової хімії (різноманітних засобів для чищення поверхонь тощо), а також у косметиці. Однак камінь, перероблений на «Закарпатнерудпромі», для цього не годиться – надто вже він крупної фракції. Нині мінерал закуповують найчастіше для очищення води. Серед постійних покупців – водоканали українських міст: Харкова, Житомира, Шепетівки. Час від часу звертаються водні господарства Ужгорода і Мукачева. До речі, нещодавно нашим цеолітом виклали Москву-ріку, щоб очистити дно від намулу, а береги – від заростей.  Засипаний у фільтри водопровідної системи цеоліт, розповідають на підприємстві, здатен зробити навіть із найбільш забрудненої води придатну для споживання. Він очищає її від важких металів, токсинів, покращує склад навіть на іонному рівні. Місцеві жителі вже давно кидають каміння середнього розміру у свої криниці, покриваючи ними все дно. Кажуть, хоч вода на Закарпатті і вважається чистою, смітники при річках, а також відсутність каналізацій і очисних споруд у населених пунктах уже давно зіпсували нашу живицю. Раз на рік ці природні фільтри виймають і замінюють новими камінцями. Можливо, завдяки цьому у Сокирниці та сусідніх селах мешкає дуже багато старожилів.Хоча слід сказати, що не всі місцеві жителі довірливо ставляться до цеоліту. Кілька років тому, коли підприємство просило дозвіл на викиди, поширилися чутки, що біля кар’єру значно збільшений радіаційний фон і люди, котрі живуть неподалік, погано себе почувають. «У селян спрацювала проста логіка: якщо цеоліт має властивість заглушати радіацію і всмоктувати радіонукліди, значить під його покладами може бути уран, – розповідає начальник ділянки Ярослав Збоян. – До нас приїздили фахівці, робили заміри і розтлумачили людям, що радіаційний фон на підприємстві і в селі у нормі. Власне, такі заміри ми й самі робимо щороку, тож бачимо, що розмови про шкідливість цеоліту безпідставні».Крім того, зараз дедалі більшої популярності набувають різноманітні амулети, медальйони, браслети і пірамідки з цеоліту. Їх можна придбати в Інтернеті як універсальний засіб проти всіх проблем зі здоров’ям. Зокрема, український біоенергетик Валерій Шовкопляс стверджує, що камінець, прикладений до скроні, за лічені хвилини знімає головний біль. А пірамідка, поставлена на робочому столі, збільшить загальний тонус і навіть захистить від електромагнітного випромінювання.