Певні дні для поминання померлих встановлено впродовж церковного року. Один із них припадає на цей день. У багатьох регіонах України перша, після Великодня неділя називається «батьківською». Цього дня живі приходять вклонитися пам’яті рідних.
Пасха Блаженних , як її називають у Молдові, не є строго канонічною в різних частинах православного світу і відзначається, починаючи з понеділка після Фоминої неділі (через вісім днів після Великодня) до Трійці. Її відзначення широко поширене у східних слов’ян (Росія, Україна) під назвою Радоніца, і менш поширене у Румунії. Проте у Молдові, де пересікаються румунські та слов’янські традиції, Пасха Блаженних відзначається на національному рівні, і у понеділок тут вихідний.
Люди приносять на цвинтар пожертви і після їхнього освячення роздають рідним або обездоленим, обов’язково при цьому додаючи «за упокой душі …». Але навіть благородна мета призводить до негативних наслідків. Деякі люди використовують цю нагоду для демонстрації власного добробуту: їхні пожертви -аж надто дорогі, а сам день пам’яті перетворюється на розкішний пікнік
Проте зазвичай люди прибирають цвинтарі напередодні, печуть паску, фарбують яйця, приходять з вином, моляться за душі померлих, згадують про добрі справи тих, кого вже немає. За традицією цього дня на могили рідних приїжджають родичі звідусіль. Це нагода для родин зустрітися, а тому якими б «європами» не мандрували по заробітках молдавани, на Пасху Блаженних усі вони повертаються до рідних домівок.
Цей день називають Пасха Блаженних (зі словянського «блаженний» означає "щасливий"). Вважається, що померлі дійсно є щасливими, у порівнянні із живими, бо мають життя вічне, де немає ані болю, ані печалі, ані тривог, ані боротьби та поразок.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.