Про це розповів у мережі Фейсбук відомий політичний оглядач Іван Яковина:
«Шуфрича досі не можу вибачити за те, що його люди заморили нільського крокодила Годзіллу.
Якщо хтось не пам’ятає, влітку 2007 року він втік із зоопарку в Маріуполі і півроку жив у ставку ТЕЦ “Азовсталі”. Тоді ж місцеве МНС (яке з якоїсь безглуздої випадковості очолював тоді Шуфрич) запустило операцію з його затримання. Однак усі наступні півроку Годзілла багаторазово вибирався з пасток і спритно вислизав від міньйонів дурного Нестора.
Наприкінці листопада через настання холодів Годзілла млявим, і тільки тоді людям Шуфрича його вдалося виловити. Вони навіщось відвезли його до Донецька, зв’язали йому лапи та морду скотчем і кинули у ванну з водою (“він же крокодил!”). Годзілла в такому становищі, природно, потонув.
Тоді багато хто (включаючи мене) вважав, що люди Шуфрича вбили крокодила не за природною тупістю (хоча цього теж не можна виключати), – а з помсти, тому що в довгій епопеї з упійманням Годзіли дурість, бездарність і некомпетентність Шуфрича відбилися буквально як у краплі води .
Згодом у Маріуполі Годзіллі встановили пам’ятник із табличкою: “Годзіку маріупольському”.
Цікаво, до речі, якою виявилася доля цього монумента? Чи існує він досі? Чи окупанти його знесли?
Ну а те, що через стільки років Шуфрича хоча б по дотичній наздогнала заслужена кара, я вважаю справедливим. (Хоча, звісно, судитимуть його не за крокодила)»