Щороку навесні та восени настає період активного спалювання сухої трави та листя. Однак ця практика не лише завдає шкоди природі, а й заборонена українським законодавством.
Спалювання сухостою має серйозні негативні наслідки для навколишнього середовища. Воно спричиняє:
- забруднення повітря;
- знищення мікрофлори ґрунту та біорізноманіття;
- зменшення родючості ґрунту;
- збільшення ризику пожеж.
Згідно зі статтею 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення вимог пожежної безпеки в лісах передбачено:
- штраф для громадян: від 1530 до 4590 грн (90–270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
- для посадових осіб: від 4590 до 15300 грн (270–900 НМДГ).
Якщо спалювання спричинило лісову пожежу або її поширення на значній площі, штрафи становлять:
- для громадян: від 4590 до 15300 грн (270–900 НМДГ);
- для посадових осіб: від 10710 до 30600 грн (630–1800 НМДГ).
Що стосується самовільного випалювання рослинності, то за випалювання стерні, луків або залишків рослин на землях сільськогосподарського призначення та в населених пунктах штрафи такі:
- для громадян: від 3060 до 6120 грн (180–360 НМДГ);
- для посадових осіб: від 15300 до 21420 грн (900–1260 НМДГ).
У випадку порушення цих норм на території природно-заповідного фонду штрафи значно вищі:
- для громадян: від 6120 до 12240 грн (360–720 НМДГ);
- для посадових осіб: від 21420 до 30600 грн (1260–1800 НМДГ).
Спалювання сухої трави та листя — це не тільки небезпечно для природи, а й шкодить здоров’ю людей. Окрім адміністративної відповідальності, існує й кримінальна відповідальність за випалювання рослинності, що призводить до загибелі людей або тварин. Такі дії можуть каратися штрафами від 91800 до 153000 грн, обмеженням волі або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
Нам слід відмовитися від цієї небезпечної звички і обрати безпечні методи утилізації сухої трави та листя, адже спалювання — це не тільки шкода для екосистеми, а й загроза нашому здоров’ю та гаманцю.