Жодна економічна криза Україні не загрожує.

Біологам відомо, що більшу частину біомаси у тваринному світі формують не великі тварини типу слонів чи бегемотів, і навіть не дрібнота типу зайців чи щурів, а усілякі жучки, павучки, хробачки та комахи. Так і в капіталістичній економіці, більшу частину ВВП продукують не гігантські заводи та фабрики, а дрібний  підприємець, так званий середній клас. Очевидно, це такий закон структурованої системи, яка виникла природним шляхом.

В Україні не так. Середнього класу практично нема, хоча є дрібний виробник, в основному у сільському господарстві, який реалізує продукцію на базарі і сам нею живе. Більшу частину ВВП дають нам олігархи. Так склалося і історично, і відповідно до національного характеру українців (звернімо увагу, що серед олігархів практично українців нема). Ніколи не мали українці підприємницького духу, який пов’язаний з певним ризиком. Коли є зайва копійчина українець не пустить її в якусь сумнівну справу, а вкладе в банк. Хоч і невеликий процент він дасть, та все надійний. Так ведуть себе українці в діаспорі, здається, така сама тенденція намічається і в краї. Принаймні банків у нас, дякувати Богові, до вибору, до кольору.

Маленькі підприємства при капіталізмі не тільки формують більшу частину ВВП, вони ж продукують і економічні кризи. Дрібний підприємець не має можливості аналізувати кон’юнктуру та її тенденції на ринку, занадто це складна справа, та і грошей вимагає чималих, тому часто він не може відреагувати на її зміни, веде бізнес інтуїтивно, найбільше орієнтуючись на побіжну ситуацію, що не завжди виправдано. Через раптове перенасичення ринку, яке може статися будь коли і через чисто випадкові причини, він в якийсь час опиняється в стані, коли не може реалізувати продукцію. Отож, прибутку нема, а позичку і проценти  в банк треба повертати. Через це в бізнесі найчастіше банкрутують саме дрібні підприємці. Банкрутство стає масовим явищем, коли починається загальна криза перевиробництва і пов’язані з нею труднощі збуту та падіння цін. Банки терплять збитки і через нестачу готівки для платежів затримується і падає заробітна платня простих трудящих. Оскільки в Україні дрібний виробничник в економіці країни грає незначну роль, то та причина кризи, яка криється у в хаотичному характері дрібного виробництва у нас практично відсутня

В той час, як дрібні підприємства банкрутують і ліквідуються, крупні кризу переживають легше, через великий об’єм основних фондів, через більшу прозорість кон’юнктури на світовому ринку і через деякі інші, в основному політичні, причини. Оскільки в Україні ми маємо безпрецедентне зрощення бізнесу і політики, нашим олігархам кризи не страшні, бо більшість з них в часи біди буде врятована заходами на урядовому рівні.

Таким чином, всупереч заявам багатьох спеціалістів, які підходять до справи занадто академічно, спираючись на свої знання і загальну ситуацію у світі, без огляду на наші специфічні умови і національний характер, жодна економічна криза найближчим часом Україні не загрожує. Можливо навіть, що багато з тих "пророків" і самі не вірять власним заявам, а ведуть чисто політичну гру на замовлення зацікавлених сил чи осіб. Отож нам нема причин дуже переживати, тим більше, що,  як кажуть в народі, "мокрий дощу, а голий розбою не бояться"