За що я не полюбила Угорщину?!

Для мене, особисто, дівчини з Тернополя, яка здобула вищу освіту в галицькому Львові, Угорщина однозначно не була країною мрії.

Так, звісно, я не плутала Будапешт з Бухарестом, але після нашого першого знайомства заріклася: "більше сюди ніколи не приїздити".., якби ж я тоді знала…

Мене точно не зрозуміють жителі Закарпаття, але я стовідсотково співпереживаю кожному українцю з інших областей, який сюди приїздить чи-то на екскурсії, чи-то по роботі.

Отже, що дивує не закарпатських українців, і до чого слід бути готовим:

1) Мова. Привезти на переклад якийсь документ з Угорщини до Тернополя — це було те ж, що отримати пошту від інопланетян. Мова угорська є абсолютно незрозумілою слов’янам. І це – нормально! Не намагайтеся знайти мовну логіку, і вас, навряд чи, врятує знання інших іноземних мов (за винятком англійської в туристичних місцях центру столиці). Угорці не будуть перейматися тим, що не можуть Вас зрозуміти і, відповідно, Вам допомогти, бо це — Ваші клопоти :). Нічого не може бути кращим за посмішку і мову жестів (позитивних), фотографій з інтернету. Якщо користуєтесь Google-перекладачем, то вживайте короткі фрази чи просто слова, адже речення ця програма перекладає… неоднозначно.

2) Пунктуальність. Прийти "вчасно" для угорців = прийти за 15 хвилин до зустрічі. Щоправда, піти "вчасно" = завершити свої справи хвилина в хвилину (особливо з роботи 🙂 ). Тут ніхто не змилостивиться з Вас через історії про "корки на дорогах, аварії, кицю з дерева рятували, бабця захворіла, автобус не приїхав, будильник не спрацював". Це все просто називають "вашими особистими проблемами", які не повинні впливати на роботу чи на інших людей. Одного разу я спізнилась на 4 хвилини поселення в апартаменти в Будапешті — мене вже ніхто не чекав… Інструкція англійською для отримання ключа, і жодних шансів на додаткові запитання чи пізнє виселення.

3) Клієнторієнтованість. Про це можете забути. Фраза "клієнт завжди має рацію" тут не діє. Сфера послуг — це двостороння домовленість. Ви однозначно отримаєте все, підтверджене ПИСЬМОВО і в часових межах, вказаних ПИСЬМОВО. Але ніхто не буде жертвувати своїм особистим часом (бодай, відлежаним на дивані) чи фінансами, щоб зекономити Ваш час/гроші/нерви. Тут працівники не бояться втратити клієнта, адже їхня робота оплачується погодинно (а не в відсотках з прибутку). Тому так буває, що потрібно ще й попросити, щоб Вам за Ваші гроші продали їхню послугу:)

А далі — інша сторона монети.

1+) Мова. Це — справді логічна і проста мова, але вже для тих, хто її вивчив. Тут, незалежно від віку, добре знайомі люди між собою спілкуються на "Ти", тому абсолютно комфортно товаришують різні покоління в одній компанії — без поділу на "молодь" і "старших". Тут немає родів: "він, вона, воно" — на це все існує один займенник "ö", і однакова рівність у правах жінок і чоловіків (жодних наклейок "туфелька" на автомобілях). Вивчіть декілька "стартових фраз", адже після повернення додому, зможете користуватись ними, як заклинаннями .

2+) Пунктуальність. В Угорщині ви реально можете планувати свій час: транспорт ходить за графіком (щоправда, відправляється за графіком, навіть коли ви добігаєте до останнього вагона ). В Україні ми часто автоматично малюємо плани А, Б, В, Г — бо не факт, що якась зустріч відбудеться: трамвай приїде, дощі не змиють дорогу, настрій буде хорошим і т. д. Угорці враховують у своєму плануванні час на "непередбачувані затримки", тому їхній список справ на день є коротшим, а нервова система — спокійнішою. До вказаного терміну ви отримаєте затребувані документи, інформацію, лист, але ніхто не перепрацьовує на роботі без додаткової оплати, і люди вміють відстояти таке право. Цієї риси українцям варто навчитись у сусідів.

3+) Клієнторієнтованість. Тут бонус присутній, якщо ви є найманим працівником ( не потрібно аж надто старатись) або якщо ви починаєте свою справу. За клієнта, фактично, не б’ються, тому, працюючи на совість, отримаєте черги з бажаючих. А ще — плюс: ніхто не буде нав’язувати Вам свої послуги ( ну, окрім холодних продзвонів операторів мобільного зв’язку).

Ще хочеться розказати Вам і про побутову "мімі-шність" угорців і про фразу моєї свекрухи, яку я цитую усім нашим туристам, та й продовжити список ментальних відмінностей.., але все це вже наступного разу 😉