Віктор і 600 шоломів…

Думала цю контрабандистську історію залишити на повоєнний час. Але життя змушує переглянути свої плани.

На початку липня постало перед нами серйозне завдання — перевезти через кордон 600 кевларових шоломів та кілька ящиків пластин. Хто везе, куди везе — невідомо. Відомо лише, що люди за весь цей вантаж уже заплатили і його дуже чекають на передовій. Шукали і розглядали безліч варіантів — зупинились на простому — контрабандистському. Поїхали в Угорщину — зустрічати вантаж. На руках телефон перевізників, копії їх документів і все. Довго блукали дорогами прикордонної Угорщини, витрачали гроші в роумінгу на стиковку. Зустрілися на дальній дорозі. Вийшли 4-ро і нас 4-ро. Вони недовірливі до нас, ми до них. (Про вартість вантажу — здогадайтесь. Ціна одного шолома від 45Є). Поручкались. Поїхали на замовлений склад — треба було перевірити вантаж і вирішувати, що з ним робити далі. Порожняком приїхали в Ужгород на нічліг. Прийняв хлопців у себе Василь Маняк, смачно їли, довго говорили. Швидко зрозуміли, що ми однієї крові і вони — такі ж волонтери. Хлопці зі своїми зв"язками практично усе зробили самі, ми лише розвантажували у гаражі, підсушували і возили на експертизу. Ці 600-т шоломів на початку липня 600-т бійцям врятували життя. Хлопці, які їх привезли:Міркіян Лисейко, Петро Задорожний, тато й син: Петро Гурняк і Віктор Гурняк. Сьогодні душа Віктора полетіла на небеса.

Моя історія лише краплина в списку добрих справ цього хлопчини. Я вдячна долі і Богу за таке коротке, але змістовне знайомство з Героєм України Віктором Гурняком. І звертаюсь до командирів батальйону "Айдар", де воював Віктор — лобіювати на найвищому рівні питання про присвоєння звання Героя України цій достойній людині! Слава Герою!