Один голос на користь штучного

Штучне чи натуральне – що краще? Дискусія на цю тему може продовжуватися вічно. З одного боку у світі з кожним роком розширюється перелік штучних аналогів природних речовин та виробів – штучні діаманти, золото, хутро, шкіра і шовк, волосся та аромати… З іншого – чим більше з’являється «штучності», тим більше (і дорожче у грошовому еквіваленті) починає цінуватися натуральність.

Перелік синтетичних замінників можна продовжувати довго. Ми, такий собі «вінець природи»,  додумались до штучних зубів, бюстів, суглобів і навіть сердець. А кому ж нині не знайомі поняття «штучний інтелект», «штучний супутник», «штучне запліднення»?.. У наш час, до того ж, існує багато штучного, яке прямо таким не позначають – враження, спілкування, кохання (усе переважно відбувається завдяки супер інформаційним технологіям).

Хтось не безпідставно ганить і безапеляційно критикує такий науковий прогрес. Інші, цілком слушно, наголошують на великій користі винаходів – від сфери харчування, медицини й до космічних технологій.

Вкотре задуматись, до котрого ж саме із цих двох таборів пристати, мене змусили різдвяні свята. А точніше їх головний символ – красуня-ялинка. Практично все моє дитинство Новий рік наша сім’я зустрічала зі справжнім деревцем. Запах хвої став неодмінним атрибутом святкової атмосфери, надовго засівши в комірках пам’яті. Ні про які штучні замінники я у свої 10-15 навіть чути не хотіла.

Все змінилось минулого року, коли мама придбала величезне пухнасте деревце. Так, воно не пахло хвоєю і було створене із синтетичних матеріалів, проте… Я побачила купу плюсів. Таку ялиночку можна ставити хоч 1 грудня і тримати яскравою і нарядженою до останнього снігу (аж до березня!): гілочки не посиплються. Їх, себто гілочки, до того ж, кожного року можна «формувати» по іншому – на свій смак робити ялинку більш пухнастою, розлогою чи стрункою… Тож щороку буде наче нова ялинка. «Вбрання», тобто іграшки, на цій красуні завжди сидять просто ідеально. Ну і ще. Чогось вона мені нагадує добрі різдвяні американські комедії й казки. А аромат? Так, абсолютно правильно – тут знову стане в нагоді його штучний замінник.

«Гарна, але несправжня», — кажуть деякі мої друзі. Проте я не засмучуюсь.  Мене безкінечно радує, що десь далеко в моїх обожнюваних Карпатах продовжує рости та сама СПРАВЖНЯ, яку вдалося зберегти завдяки цій штучній. Принаймні так романтично я уявляю собі цю картинку. 🙂