Чим живе Мукачево після кривавої стрілянини

Місцева влада "грає в хованки" і спускає контрабандні справи на гальмах — так вважає журналістка Наталка Зотова, котра в своєму блозі на ТСН.ua ставить не дуже зручні питання навздогін подіям, котрі сколихнули життя на Закарпатті.

Ось її допис — вашій увазі:

"Через три тижні після кривавої стрілянини у Мукачевому та околицях все спокійно: зникли блок-пости, по вулицях більше не їздять броньовики і не ходять озброєні люди. Власне, особливої паніки не було і в день перестрілки. Місто продовжувало і продовжує жити звичним життям. "А що це було?" – ставлять місцеві жителі питання в нікуди. Силовики хід справи особливо не коментують, натомість мало не щодня розповсюджують недостовірну інформацію. Й без того заплутана й темна історія обростає новими загадками.  

Наразі відомо, що в руках правосуддя – четверо бійців ДУКа, двоє з яких важкопоранені, і що вже відбулися перші судові засідання. Однак складається враження, що всі зусилля правоохоронці кинули саме на пошук бійців ПС. Принаймні, оприлюднювалися лише заяви стосовно пошуку озброєних людей, що втекли до лісу. Про те, чи розшукують інших учасників конфлікту, які як підтвердили у СБУ, також мали зброю, – жодного слова.

Не зрозуміло також, як просувається слідство стосовно викритої неподалік Мукачевого нарколабораторії, куратором якої був помічник народного депутата Михайла Ланя. Наразі цей помічник, для його єдиним покаранням стало позбавлення статусу помічника, переховується від слідства.

До виготовлення наркотиків були причетні ще п’ятеро осіб. Свою діяльність вони розгорнули під прикриттям пельменного цеху в селі, де головує родич Ланя. Здавалося б, штампування й розповсюдження наркотиків під Мукачевом мало б стати кричущим і резонансним фактом, а правоохоронці  робити все, заспокоїти людей. Але діяльність нарколабораторії плавно розчинилася у мукачівській перестрілці.

Натомість ще до слідства і судового вироку новопризначений голова ОДА Геннадій Москаль оголошує небезпечними злочинцями втікачів до лісу. Він публічно називає їх бандитами, за якими тягнуться кримінальні справи з розбірками, контрабандою, рекетом і шантажем. І що, мовляв, навіть зараз міліція розслідує факти відносно втікачів за заявами від постраждалих підприємців. Утім, ці твердження спростовує начальник УМВС в Закарпатті Сергій Князєв. За його словами, дійсно до міліції надходили подібні заяви, але говорити про те, що підозрювані – це ті самі бійці ПС, не можна. Адже в заявах від постраждалих йдеться про невідомих нападників у камуфляжі. Чи потерпілі це, бува, не власники розгромлених залів ігрових автоматів (а ПС влаштовував такі облави), головний міліціонер не сказав, пославшись на таємницю слідства.

Не спішать українські правоохоронці й розшукувати викрадену в Празі "Ауді", яку чеська поліція запримітила на оперативному відео з місця перестрілки. Про цей факт новопризначений керівник міліції дізнався від журналістів й пообіцяв з’ясувати подробиці. Пізніше, на прес-конференції, заявив, що не може нічого повідомити й скерував до слідчих, які начебто займаються цієї справою. Через два тижні після цього в прес-службі закарпатського УМВС взагалі відхрестилися від кримінальної іномарки й заявили, що її пошуком повинні займатися в прокуратурі, позаяк справу стрілянини розслідує не МВС. Тим часом, фейсбук-спільнота майже одразу встановила власника краденої Ауді. Користувачі пишуть, що це житель Хуста, відомий своїми кримінальними розбірками. Чи справді це так, в міліції не підтверджують.

Загадкою залишається й історія із маленьким заручником, якого начебто захопили бійці ПС. Міліція одразу оприлюднила відео допиту дитини. І хоча вже тоді наполегливо підводили до того, що викрадачами були правосекторівці, підтвердження цьому досі нема. Мукачівські правоохоронці внесли справу до реєстру досудових розслідувань і начебто вже встановили особу зловмисника. Але чи це боєць ПС, який переховувася в лісі, не кажуть. Не пояснюють і того, чому цю справу, яка також тісно переплітається з мукачівської трагедією, розслідує міліція, а не Генпрокуратура, як у випадку з краденою іномаркою.

Нічого не відомо й про добровільного помічника міліції, наближеного до нардепа Ланя журналіста й мисливця Миколу Йовбака. Чоловіка в спортивних штанях і з мисливським напівавтоматом зафіксували журналісти поруч з міліціонерами на одному з блок-постів. Міліція спочатку назвала Йовбака своїм співробітником, який начебто не встиг переодягнутися. Пізніше, під тиском громадськості, визнала, що це цивільний помічник. Спілка журналістів також відхрестилася від такого колеги, заявивши, що посвідчення у нього фальшиве. Тим часом, з неофіційних джерел відомо, що Йовбак володіє не лише мисливською, а й травматичною зброєю, хоча офіційного підтвердження цьому немає.

Натомість чи не щодня в області звітують про успішну боротьбу з контрабандою і про парад повісток, які роздають у потягах, на блок-постах, на кордонах. Шквал обговорення викликала заява губернатора Геннадія Москаля, де він оголосив про те, що всіх затриманих контрабандистів одразу спрямовують до віськкоматів для мобілізації. Насправді ніхто контрабандистів не відправляє з кордону до військкомату. Туди, на вимогу нового очільника області, пересилають лише особисті дані для того, щоб встановити, чи підлягає людина мобілізації. Законність таких дій поставив під сумнів навіть міністр МВС Арсен Аваков. Він заборонив своїм підлеглим брати участь у подібних оборудках. 

Щодо контрабанди, то переможні звіти боротьби з нею спочатку й справді радували закарпатців. То вантажівки з цигарками затримали, то склад, забитий контрафактним товаром. На всіх в’їздах до Закарпаття запровадили додатковий контроль: крім правоохоронців там почали чергувати й митники. Але радість несподівано зіпсували сусіди. Спочатку Румунія прозвітувала про затримання понад 300 кг наркотиків і викриття міжнародного наркотрафіку. А потім Угорщина арештувала 18 митників і трьох цивільних осіб, яких звинуватили у сприянні перевезення контрабанди з Закарпаття, і заарештували на час слідства. За грати потрапив навіть відомий угорський адвокат, який створив майже півсотні фіктивних угорсько-українських фірм і покривав контрабандистів. А в угорському Мішкольці виявили підпільну друкарню, де друкували фальшиві долари та гривні. Припускають, що на замовлення ділків з України.

Закарпатці очікували подібної ланцюгової реакції гучних затримань й на Закарпатті. Адже, якщо угорські митники з пункту пропуску "Загонь", що на кордоні із закарпатським Чопом, були задіяні в контрабандних схемах, то чому нема арештів з українського боку? Схоже, що вітчизняні борці з контрабандою затримують лише блоки цигарок, а не тих, хто стоїть за їхнім переправленням за кордон. Принаймі, жодних гучних затримань в регіоні, якому нав’язали криваву контрабандну славу, нема.

Ніхто вголос офіційно не називає, хто ж стоїть за цими контрабандними кланами. Усе на рівні чуток, натяків, здогадок і з’ясування особистих стосунків. Утім, після угорської контрабандної чистки, така місцева "гра в хованки" починає дратувати, й дедалі частіше люди говорять про банальний переділ контрабандних потоків, а не про реальну боротьбу з контрабандою.

 У зв’язку з цим дивують й останні кадрові перестановки в регіоні. Ще до мукачівської перестрілки виконувачем обов’язків Закарпатської митниці призначили Романа Крутяка, який ще за часів Януковича, будучи заступником начальника одного з митних пунктів пропуску на Закарпатті разом із двома своїми підлеглими відзначився у сприянні незаконному перевезенню товарів за кордон. Сам Роман Крутяк називає це помстою режиму за свою принциповість. Мовляв, його підставили і суд не зміг довести провину.

Насторожує й інше кадрове рішення щодо посади керівника регіональної СБУ. Вона дісталася Олегу Воєводіну. Місцеві журналісти пам’ятають це прізвище з часів Майдану – cаме він клопотав перед судом про прослуховування їхніх телефонів під час заворушень в Ужгороді. Принаймі, його підпис стояв на відповідних документах, які в СБУ пізніше намагалися спалити. 

Кадрові чистки торкнулися й прикордонних загонів. Тепер їх очолюють нові командири. Чи понесли відповідальність за розгул контрабанди їхні попередники, невідомо. Адже очевидно, що той вражаючий контрабандний спадок, який призвів до кривавих розбірок, формувався не роками, а десятиліттями.Цікаво, що рік тому Мукачівський прикордонний загін очолював син нинішнього Голови Держприкордонслужби Віктора Назаренка — Олександр Назаренко, який обіймав цю посаду упродовж півтора року.

Ще одна резонансна справа щодо закарпатської контрабанди, також була спущена на гальма Йдеться про підземний тунель між Україною і Словаччиною. Контрабанду, наркотики та нелегалів возили по ньому вагонетками. Попри масштабний розмах, винними визнали двох ужгородських братів бізнесменів. Їх оштрафували й засудили умовно. Що це саме вони організували будівництво тунелю й отримували від нього зиск, закарпатці не вірять. Але з правосуддям не посперечаєшся. А до його рук на Закарпатті дивним чином потрапляють лише дрібні контрабандисти.

Увесь цей час крупні контрабандисти й їхні покровителі завжди залишалися безкарними. Від правосуддя утік Сергій Харченко, начальник Закарпатської митниці, якого ужгородські активісти під час Революції Гідності, прив’язали скотчем до стовпа ганьби. Переляканий посадовець виказав усі контрабандні схеми, розцінки й імена кураторів. Одразу після цього зізнання до Росії втік головний митник країни Клименко й генпрокурор Пшонка. Втікаючи, вони навіть застосували зброю проти українських прикордонників. Харченка, цілого й неушкодженого, передали правоохоронцям, після чого він також утік за кордон.

Між тим, колишній очільник УМВС в Закарпатті Сергій Шаранич, хоч і був звільнений після мукачівської трагедії, керівну посаду отримав в одному з Департаментів УМВС. Йому на зміну прийшов Сергій Князєв, донецький правоохоронець і людина з оточення Геннадія Москаля. За словами губернатора, з Сергієм Князєвим вони познайомилися на одному з блок-постів на Луганщині. Можливо й добре, що у керівників області є право формувати команду з особисто перевірених людей. Як це вплине на криміногенну й контрабандну ситуацію в регіоні, мав би показати час. Та поки всі стрілки переводять до лісу, куди повтікали озброєні бійці ДУКа. Геннадій Москаль вже навіть встиг звинуватити їх у тому, що вони зірвали туристичний сезон на Закарпатті. Хоча, насправді, за інформацією туристичних центрів, потік туристів у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року зріс на 40% і не поменшав після мукачівської стрілянини. Мало того, на Закарпаття продовжують приїжджати росіяни.

Критикувати нині владу стає немодно. Одразу чуються закиди в істерії й розповсюдженні інформації на кшталт "зрада, зрада, всьо пропало". А на місцевому рівні ще й приписують прислужування кланам, які начебто тримають регіон в контрабандній упряжці і не хочуть випускати з рук. Мовляв, нове керівництво закручує їм гайки, от і здіймається критика. Та поки, ні ключів, якими новопризнечені обласні керівники закручують ці контрабандні гайки, ні розмірів тих гайок ніхто з них не демонструє."