Авітаміноз

Знайоме біль­шості поняття традиційно приходить під кінець зими, коли організм устиг використати всі  внутрішні ресурси й різко  потребує вітамінного підгодовування, щоб набратися сил.
І таке враження, що авітаміноз захопив  нас у геть усіх сферах життя. Взяти, до прикладу, футбол. Восени вболівальники раділи, що аж 4 команди пройшли до весняної стадії плей-оф єврокубків. Але зимовий авітаміноз жорстоко втрутився в усі амбітні плани підкорення єврокубкових висот – усі вилетіли на першій же весняній стадії. «Шахтар» на тиждень пізніше лише тому, що Ліга чемпіонів більш розтягнута в часі, зате й тріску наробив найгучнішого, програвши 0:3. Напевно, цей «зайвий» тиждень лише посилив післязимовий брак сил.
Цікаво: команди наші проводили  зиму за кордоном, нестачі у вітамінах не мали, до того ж у своїй масі не є українцями, а «зимовий синдром» однаково здолав. Певно, «синдром українського авітамінозу» передається незалежно від громадянства та кількості грошей.
І це й поготів помітно на наших  політиках. Взяти, до прикладу, опозицію. Дуже серйозно взялися за блокування Верховної Ради, аж поки провладна Партія регіонів не відмовиться від голосування чужими картками, довели парламент майже до позачергових перевиборів і… повірили регіоналам на чесне слово, що ті відмовляться від «ляльководства». Забувши, що їх «розводять, як котят», як сказав колись Михайло Чечетов.
Та ж таки наша авітамінозна опозиція спокійно спостерігає, як українські «суди» (вже якось навіть незручно вживати  це слово без лапок), зухвало порушуючи Основний закон України, по одному позбавляють нардепів депутатства. Спочатку мандат на папері відібрали в Павла Балоги та Олександра Домбровського. Лідери опозиції на це відреагували доволі мляво: мовляв, не зовсім наші, тож і не дуже шкода. Потім мандат утратив вже «геть свій» – захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко, й опозиція заметушилася. Втім ще пізніше «регіонали» зробили хід конем і позбавили депутатства свого ж однопартійця Андрія Веревського, мовляв, у нас усі перед законом рівні. І парламентська опозиція завмерла в нерішучості. Так, тепер знову намагаються блокувати парламент. Але якось у півсили – вітамінів бракує.
Та й сама влада теж захворіла  на авітаміноз. Зовнішньо ніби бадьора, заявляє про нові досягнення, її захисники бігають за Савіком Шустером з каналу на канал, щоб укотре розвінчати попередників. А ось зі статистикою впоратися неспроможна. І, попри всі покращення, дізнаємося, що виробництво автомобілів у січні зменшилося на 81,6 %, сталі – на 10,4 %, добування нафти – на 8,9 %. А загалом промислове виробництво впало на 11,1 %. При цьому старший син президента за рік устиг увійти до топ-п’ятірки найбагатших українців.
Хоча, звісно, глобальний брак вітамінів  в українців – це лише моя вигадка. Навряд чи варто розраховувати на якісну зміну в житті з появою на ринках редиски й зеленої цибулі. Такий авітаміноз в Україні вже бозна-скільки років. Сподіваємося, що колись він закінчиться, а він, навпаки, – лише поглиблюється. Звинувачуємо то владу, то сусідів, то самих себе, але нічого не міняється…