«Вся потужність медицини може проявитися тільки за рахунок покращення ранньої діагностики онкологічних захворювань» – твердить головний лікар Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру.
На Закарпатті щороку діагностують онкозахворювання в середньому у 3500 чоловік, з них 40 осіб — діти. Загальне число закарпатців з цим важким захворюванням становить близько 20000 чоловік. Ці цифри вражають і засмучують. Утім – рак це не вирок. Важливо слідкувати за своїм здоров’ям, обстежуватися, уникати факторів ризику і з вашим здоров’ям все буде гаразд. Наша розмова про ранню діагностику онкологічних захворбвань із головним лікарем Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру, завідувачем кафедри онкології УжНУ, заслуженим винахідником України — професором Андрієм Русином.
— Андрію Васильовичу, чуючи діагноз хвороби, лікувати яку є вашим фахом, люди, зазвичай, впадають у відчай і паніку. Утім, відомо, що рак — це не вирок. В усьому світі його вже лікують і у абсолютній більшості випадків успішно. Чи можете ви сказати, що рак виліковний, і від чого це залежить?
— Звісно, він виліковний, і рання діагностика дає чудові результати аж до повного одужання пацієнтів. Основна проблема полягає в тому, що рак будь-якої локалізації, крім, можливо, шкіри, де він помітний, або інші візуальні локалізації (слизова оболонка рота) протікає безсимптомно. Тобто людина не має ніяких скарг протягом тривалого часу, аж допоки пухлина не досягне таких розмірів, що почне здавлювати сусідні органи, чи почне кудись проростати. Тоді з’являються перші симптоми. Це основна проблема, тому що якщо людину нічого не турбує, то вона вважає, що здорова і до лікаря не потрібно йти.
Убезпечити ж себе від цього захворюання повністю – неможливо. Згідно даних ВОЗ і виходячи з нашого способу життя (вживання алкоголю, тютюну, постійне перебування в стресі та напруженні), 100% населення України перебуває в групі ризику по виникненню злоякісних новоутворень.
Якщо взяти і порівняти, скажімо, скандинавські країни, де рівень життя досить високий, особливо у порівнянні з країнами, що розвиваються (як, наприклад, Україна), то в них рівень захворюваності майже вдвічі вищий (! – sic.). А існує цей, на перший погляд парадокс, тому, що у них набагато вища якість діагноститки і, відповідно, виявлюваність захвоювання. Живуть вони в середньому теж довше.
Тобто якщо у нас сьогодні близько третини, а по деяких локалізаціях і більше пухлин – це запущені 3-4 стадія. Звісно, вони ж не розвинулися протягом місяця. Для пухлини, аби вона досягла цієї стадії, потрібно 2-5 років. Тому якщо ці дані екстраполювати на те, що ми, скажімо, виявимо всі захворювання в 1-2 стадії, то і в нас кількість онкозахворювань виросте на 30 %.
— Тобто в розвинених країнах цей показник вищий саме за рахунок ранньої діагностики?
— Так. І якщо взяти до уваги 5-річне виживання, то в них воно теж вище. Знову ж таки за рахунок високої діагностики на ранніх стадіях. Я б навіть для онкології не вживав терміну «захворюванiсть», тому що реальну захворюваність ми не бачимо. Ми бачимо, на жаль, тільки виявлення. Ну а далі медицина впливає на 10-15 % протікання хвороби. Тобто вся потужність медицини може проявитися тільки за рахунок покращення ранньої діагностики. Ось про що треба сьогодні говорити.
Тому що в першій стадії в більшості випадків це хірургічне лікування і його, зазвичай, достатньо. Друга стадія тягне за собо вже комбіноване лікування, хірургічне та променеве чи хіміотерапевтичне лікування, в залежності від локалізації. Якщо нам вдасться мінімум на 5 % покращити ранню діагностику, то нам вдасться, мінімум на 5, а то й на 10 % покращити рівень, так званого, 5-річного виживання.
От за даними нашого диспансеру при раку молочної залози 5-річне виживання при 1-й стадії складає 95 %. Якщо врахувати і розібрати причини смерті в тих 5 % пацієнтів, то це, як правило, жінки старші 60 років, і причини смерті не пов’язані з онкологією.
Якщо взяти хворих з 2 стадією, то поріг 5-річного виживання перетинають порядку 80 % жінок. Причому, такі показники дійсні і для Америки, а не тільки для нас.
Якщо третя стадія, то цей поріг становить 60 % і менше. Якщо 4 стадія, то при «молочній залозі» показник становить близько 40 %. А при локалізації нирки, то це взагалі питання, чи вона існує. Причому навіть в американських підручниках йдеться про цифру не більше 5 %.
Тобто краща медицина там, де швидше виявляють пухлину. Тут важливі і система, і підходи. У нас є два серйозні показники: дорічна летальність, яка говорить про рівень діагностики, і 5-річне виживання, яке говорить про рівень якості лікування. І сьогодні я особисто бачу прогрес тільки в ранній діагностиці. Що стосується вартості лікування, то воно росте в геометричній прогресії в залежності від стадій. Найдорожчою для лікування є 4 стадія. І при цьому вилікувати такого онкохворого практично неможливо. Можливо тільки продовжити його життя.
До того ж таке лікування, йкщо говорити про ресурсне забезпечення, то його неможливо порівняти в нашій країні і навіть у тій же Словаччині, Угорщині. Там воно або безкоштовне, вся хіміотерапія, або пацієнти платять зовсім невеликі кошти. Все інше покриває держава та страхування. Ну бо як людина може забезпечити собі лікування варітстю в 200 тис грн? І це ще не межа. Є й мільйон гривень на рік. Тут ми багато перекриваємо за рахунок клінічних досліджень.
— Професоре, що потрібно, аби людина вчасно виявила у себе проблему і вчасно потрапила на на лікування? Як часто потрібно обстежуватися?
— Ну, коли вже виявили, то ти йдеш і лікуєшся. А основне, до чого ми докладаємося, то це те, що ми можемо вжити з профілактичних засобів, та як можемо підняти планку ранньої діагностики. Є маса тестів, які на сьогоднішній день працюють, та чимало інших моментів, за рахунок яких можна покращити ситуацію. Наприклад, рак передміхурової залози, проблема всіх чоловіків, старших 70 років. Ніби й проблема, а про неї всі мовчать. Не можна мовчати!
Чоловік після 40 років має здати кров на аналіз ПСА (простат специфічний антиген). Це один з перших онкомаркерів і потім його достатньо здавати раз на 2 роки. Коштує такий аналіз у межах 100-120 грн. Тут є такий момент, коли людина має сама вирішити, зробити цей аналіз і бути спокійним, чи не звертати на це увагу і ризикувати невизначеністю.
Так само й з молочною залозою: жінка після 40 років раз на два роки повинна проходити мамографію, або ультразвукове обстеження. Ну або принаймні щомісячне самообстеження. І це теж нам допоможе! Тому що будь-яка пухлинка, до 2 см, все рівно потрапить у 1 стадію. А 2 см спокійно відчує і некваліфікована людина. Та це – не найкращий варіант при 1 стадії. Найкращий варіант – це преінвазивні раки, які можна виявити сьогодні тільки на мамографії чи на прицільному ультразвуковому обстеженні.
Але! Є ще простіший варіант. Ми зараз розробили анкету, де програма рахує ступінь ризику на основі 15 простих запитань. Її можна заповнити анонімно. До речі, наша Асоціація онкологів Закарпаття створила український онкопортал, і там можливо знайти і заповнити цю анкету. Вона, ця анкета, лягла в основу кандидатської дисертації і там дуже ретельно прораховано всі математичні ризики. В кожного нашого онколога є ця програма. Можна прийти і заповнити анкету. Ми постараємося, щоб її мали й сімейні лікарі. Але це такі моменти, як i волонтерський рух, все це тримається тільки на ентузіазмі. Наша бюрократична машина дуже повіьльно і довго розглядає ці моменти, враховує усі ризики.
Таких моментів є дуже багато. Працездатна людина обов’язково раз на рік проходить медогляд.
— Але сьогодні багато людей самозайнятих, підприємців, які на такі обстеження ніколи не мають часу…
— Так от страхова медицина мала би все це вирівняти, але якісь сили гальмують цей процес. Комусь це невигідно. Але час іде і про це треба говорити. Людина має розуміти, що вона теж відповідальна за свій стан здоров’я. Тут багато і ментальних речей. Людина боїться іти на обстеження і думає: «Краще не йду, бо якщо мені знайдуть рак, то все!»
— От що б ви сказали таким людям, які саме так і думають?
— Незалежно від того, виявили його чи ні, рак може бути. Але його краще знайти і чим раніше, щоб надати дієву допомогу. Пухлина все рівно росте, незалежно ні від чого. Тобто це фактично власні клітини організму, які трансформувалися і втратили здатність помирати. І вони розмножуються навіть швидше, аніж звичайні клітини. Це треба розуміти. І , якщо пухлина є, її краще знайти і лікувати, бо життя – це боротьба.
— Дайте пораду фахівця. Чого людям краще уникати, аби не підвищити ймовірності захворювання на рак?
— Це однозначно паління, надмірне вживання алкоголю, жирної їжі. В усьому має бути міра. І хоча до кінця ми не можемо знати всіх причин, але здоровий спосіб життя, правильне харчування, правильне ставлення до речей, тобто мінімізація стресу, цього т.зв «електросмогу» — усе це має вплив на людину. У великих містах рівень раку молочної залози удвічі-тричі вищий, аніж у селах. Усе грає свою роль і людина мусить відповідально ставитися до свого здоров’я. Регулярні медогляди допомагають вчасно виявити хворобу, надати медичну допомогу і одужати людині. Саме одужати, я не помилився.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.