Про що говорила Гриневич під час зустрічі із журналістами на Закарпатті

Міністр освіти Лілія Гриневич  перебуває із робочим візитом на Закарпатті протягом 17 та 18 листопада. Міністр Гриневич на Закарпатті інспектує досвід викладання у школах нацменшин — у рамках майбутньої імплементації нового Закону “Про освіту”, також вона зустрічається із освітянами та дискутує із представниками нацменшин із приводу нового Закону “Про освіту”.

 Обговорюють, зокрема,  дискусійну 7 статтю нового закону, де йдеться про мову викладання в школах нацменшин.

“Чекаємо рішення Венеційської комісії — а тоді розроблятимемо методики імплементації нового закону”

Сьогодні Лілія Гриневич  проінспектувала ужгородську школу, де навчання ведеться українською та словацькою мовами. Завтра міністр відвідає школи у місцях компактного  проживання угорців на Закарпатті.  

Під час зустрічі із пресою у ході робочого візиту Гриневич відзначила, що після висновків Венеційської комісії щодо нового закону “Про освіту” буде розроблено ряд методик для імплементації нового закону.

“Ці методики будуть розглядатися у Верховній Раді перед впровадженням, наразі ми не будемо їх розголошувати, можу сказати, що методики викладання у школах нацменшин будуть пропонуватися за двома факторами. Перший — це те, із якої мовної групи походять діти, та другий — мовне середовище, в якому вони живуть” ,- сказала Гриневич.  

“Із перших висновків в ході візиту можу назвати те, що різні національні громади мають різні потреби. Тут треба враховувати приналежність до певної мовної групи — словакам, наприклад, мова яких належить до нашої мовної групи, значно легше адаптуватися і вивчати  предмети українською. Натомість для дітей, які походять із громад угорської меншини, де гомогенне мовне середовище, цей процес буде значно складніший. На разі їхні можливості застосовувати свої знання української — це 2-25, години на тиждень. Всю решту часу — вдома, в школі, вони користуються угорською. Якщо залишити цю практику для дітей, як вимагають того наші угорські партнери, ми таким чином унеможливлюємо інтеграцію цих дітей в українське суспільство”, – сказала Гриневич.

“Залишити “як є” – неможливо, систему треба міняти”.

“Позиція Угорщини щодо нового закону “Про освіту” сьогодні,  на жаль, більше політична — але в той же час вона зачіпає інтереси дітей із угорської нацменшини, які проживають на Закарпатті. Мені прикро, що політична ситуація в Угорщині, і зокрема передвиборча кампанія впливає на Закон “Про освіту” в Україні. На жаль,  позиція Угорщини, де вони кажуть все зберегти тільки, так як є— це позиція, яка не може бути прийнятою. Те, що є не приносить успіху дітям. Те, як зараз як — призводить до того що діти відрізані від можливості здобувати вищу освіту в Україні, бо понад 64% не складає тестування із української мови”, – сказала Лілія Гриневич.  

Також вона відзначила, що “це біда не цих дітей — це біда української держави, яка за стільки років незалежності у школах для національних громад не змогла зробити таку систему освіти, після якої діти би гарантовано володіли державною мовою”.

“Ми це мусимо міняти”, – сказала Гриневич.

Вона відзначила, що наступним етапом в імплементації нового закону буде пропозиція до парламенту України затвердити відповідні методики викладання держаної мови в школах нацменшин.

“Ми не закриваємо школи із викладанням мовами нацменшин. Більше того, ми будемо їм помагати, вдосконалювати процес навчання, методики, підручники та вчителів”, – сказала Гриневич.

За їїї словами в Угорщині національні меншини мають право навчатися стовідсотково рідною мовою — але там цього права майже ніхто не застосовує. Українці також, тому що розуміють, що якщо вони будуть навчатися виключно українською мовою, у них не буде можливостей самореалізуватися професійно в Угорщині — бо не будуть на належному рівні володіти угорською, – сказала Лілія Гриневич.

“Ми збільшимо держзамовлення вчителів державної мови для нацменшин та дамо їм 30% надбавки”

Лілія Гриневич заявила, що з наступного року в  Україні збільшать держзамовлення на викладачів української мови — у тому числі для викладання в школах для нацменшин. Також міністр попросила викладачів Ужгородського університету взятися за підготовку нових кадрів для навчання дітей державної мови в школах для нацменшин.

“Сьогодні ми провели круглий стіл із викладачами та адміністрацією Ужгородського національного університету, у ході якого попросили звернути особливу увагу на підготовку кадрів для викладання державної мови у школах для нацменшин. Ми готові збільшити держзамовлення на ці факультети вже в наступному році”, – сказала Гриневич.

Також вона повідомила, що в наступному році в бюджет вже закладено понад 350 млн гривень — на підвищення кваліфікації вчителів, у тому числі і вчителів української мови, які викладатимуть у школах нацменшин, зокрема угорських.

“Ми зараз вже заклали кошти до бюджету наступного року на підвищення кваліфікації вчителів української мови, які будуть працювати чи вже працюють в школах нацменшин, – сказала Гриневич.

Крім того, Лілія Гриневич повідомила, що вчителям української в школах нацменшин, доплачуватимуть 30% до заробітної плати.

“Надбавку за “престижність професії” у вигляді 30% до окладу вчителя ми платитимемо викладачам української в школах нацменшин, ця сума також закладена в бюджеті на наступний рік”, – сказала міністр.

“Проблема Закарпаття із відставання по ЗНО мен відома, але це спільна відповідальність і батьків і вчителів”

“Нам відома ситуація із низькими результатами по ЗНО на Закараптті, – сказала мінстр Гриневич. – На рівні проблеми із низькими результатами по ЗНО ми маємо також проблему дуже низької відвідуваності на Закарпатті у школах, особливо в селі. Діти не приходять на навчання. І це спільна відповідальність батьків та освітян — за те, що діти не вмотивовані вчитися. Вони у старших класах уже  націлені виїжджати на низькокваліфіковану працю за кордон.”, – сказала міністр.

На думку Гриневич, тут проблема в усвідомленні  суспільства, що, не зважаючи на те, які в тебе можуть бути плани в житті — необхідно здобувати вищу освіту.

“Як міністр, я заохочую батьків – не залежно від того, де ви проживаєте — у гірському селі чи в місті, мотивувати своїх дітей здобувати вищу освіту.”, – сказала вона.