В останню неділю шостого тижня Великого посту православні християни відзначають Вербну неділю.
День цей пов’язують із входом Ісуса Христа до Ієрусалима. Мешканці міста, вражені напередодні чудом воскресіння Лазаря, який чотири дні лежав в труні, вийшли зустрічати Месію з пальмовим листям.
Оскільки в нас пальми не ростуть, а першою навесні заквітчується верба, то на знак цієї події в Україні прийнято приходити до храму з вербою, яке навесні оживає, пробуджується.
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу,
У народі вірять – освячена верба має цілющу та очисну силу: символічне биття освяченим гіллям оберігє від хвороб та пристрітів. В цей день дітей легенько "гладять" гілочкою лози, а коли б’ють, то примовляють: "Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень."
Здавна відваром верби лікувалися і вмивалися для зняття та попередження вроків. І у наш час вербу разом із іншими цілющими рослинами використовують у народній медицині для лікування мігрені, гарячки, як альтернативний антисептичний засіб.
Також освяченим вербовим гіллям вперше навесні виганяють худобу на пасовисько, щоб тварини не хворілі и не пропали, додому повертались вчасно.
Вербна неділя — ознака приходу весни, нових сподівань та надії. Крім того, це ще один привід для нас замислитися бодай на мить і оцінити свої вчинки, звернутися до Господа з молитвою, побажати всього найкращого нашим друзям та рідним.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.