Повернутися до оригіналу

В Ужоцькій дерев’яній церкві Святого Михаїла (зведена в 1745 р.) після відвідання гуцульської церкви Вознесіння Господнього у с.Ясіня (1824 р.) побувала група польських та українських експертів, фахівців культури, представників органів місцевого самоврядування, церковної громади.
  Ясінянська та Ужоцька святині входять до переліку 16 церков (по вісім від Польщі та України), що претендують на особливий статус у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 
Остаточне рішення щодо включення наших реліквій до списку намічено ухвалити на черговій генеральній асамблеї ЮНЕСКО у 2013 році. А у вересні нинішнього року заключну експертизу робитиме представник цієї авторитетної організації. 
Як з’ясувалося після детального аналізу, виникло багато сумнівів щодо можливого успіху ужоцького храму, адже практично нічого не зроблено для усунення раніше відзначених недоліків. Церковна громада роками вносила (з благих намірів) корективи у споруду і відчутно спотворила її інтер’єр. Подібна самодіяльність, на думку експертів Маріуша Чуби, Анджея Сівека, Миколи Гайди, Володимира Герича, неприпустима. 
Хоча все ще можна виправити, повернути дерев’яному витвору архітектури первозданний вигляд (зняти зі стін пластмасову ламберію-вагонку, всі інші штучні матеріали, котрі повністю приховують дерев’яні частини споруди, заважають їм дихати, зрештою, ведуть до загнивання). 
Варто зробити зміни і ззовні. Тут у гарному стані покриття – гонт. Але ось нові бетонні доріжки під стріхами, як і сходи, варто викласти з кам’яних плит. Вказано також на ряд інших недоробок, усунення котрих дозволить виконати умови відбору і увійти до заповітного списку світової спадщини. Варто поборотися за це звання, скласти обласну програму реконструкції об’єкту, а також двоярусної дерев’яної дзвіниці, спільними зусиллями з допомогою держави віднайти кошти. Така турбота окупиться сторицею, адже церкву знатиме  весь світ, в село масово приходитимуть туристи, залишаючи кошти, так потрібні на утримання святині. 

Фото автора