У реабілітаційному центрі бурого ведмедя, що належить до Національного природного парку «Синевир», триває купальний сезон. У спеку тварини, які перебувають тут на «санаторному лікуванні», бавляться у спеціально обладнаному для них басейні.
Зараз в унікальній для Україні установі мешкають і лікуються десятеро тварин. Кожен із вихованців має непросту долю – зазнав жорсткого поводження або ж неналежного утримання, має фізичні і психічні розлади. Про це ми розповідали взимку, і раді були чути, що ведмеді відновлюються і адаптуються до напівдиких умов.
А нещодавно «ведмежий курорт» поповнився малям – ведмежа, якого прозвали Мишко, потрапило сюди 8-кілограмовим, віком трохи більше трьох місяців. Його від зграї собак врятував підліток Руслан Герич, мешканець села Тарасівка Тячівського району й передав у Центр. Тепер же ж, наразі перебуваючи у карантинному вольєрі, ведмедик активно набирає вагу та радіє відвідувачам. Співробітники установи жартують, що Ярослав Бунзяк, директор Центру, Мишкові за тата.
Сам керівник закладу, який, до речі, має фах «інженер з відтворення тваринного світу», розповідає про новини Центру.
«Його привезли недавно, і за цей час він уже набрав ваги до 25 кілограмів. Активний, любить погратися, і тепер до нього у вольєр вже так просто не зайдеш, як раніше… Назвали Мишком, Мішею. Зараз, коли так спекотно, наші тварини радо купаються у басейні, а також робимо їм душ. А ще ми поставили два вулики – аби їм підсолодити раціон, цього року вже зібрали 15 кілограмів меду. У великому вольєрі (фактично, лісі) уже призвичаїлися гуляти 6 ведмедів – спокійно спілкуються, агресію не проявляють, їх можемо випускати вже разом. Загалом гуляють там уже майже всі ведмеді, а Бубочка активно лазить і по деревах, чудово адаптувалася… Що ж до господарчих справ, то нам дуже потрібно добудувати адмінбудинок, де прийматимемо відвідувачів, котрі зможуть отримати більше інформації (а «ведмежий курорт» працює й як еколого-освітній центр), а також необхідно владнати з дорогою, бо зараз дуже важко щодня сюди доїжджати, продукти завозити…» – каже Ярослав.
Ми знайомі уже з більшістю мешканців Центру, окрім Мишка та Стелса. Як розповів Ярослав, ведмедя привезли з Вінниці, де він жив при цирку-шапіто, але артистичних талантів не виявив, і власники самі попросили забрати тварину. «Плакали за ним. Але вирішили, що тут йому буде краще. Він не був настільки травмованим, як інші наші ведмеді, але були трохи проблеми з шерстю. Зараз уже порядок. Мав трохи стресу, бо до цього не спілкувався з іншими ведмедями. Та вже гуляє в групі. Апетит покращився, бо був привчений на солодке: йогурти, печиво, і звикав до нашого раціону, де яблука, морква…».
У центрі саме прийшов час підвечірку. На території малого вольєра охорона розкладає яблука, моркву і кавун: ведмедів воліють не годувати з миски – тварини мають провадити хоча б мінімальний пошук їжі; частину гостинців кладуть у спеціальну діжку-тренажер – крутнувши її лапами, ведмідь отримає фрукт.
Похрумтівши (Потап потішно згрібає поживу лапами), ведмеді починають проявляти більше цікавості до купальні. Тим паче, там плавають яблука… Спершу несміливо, а потім із не приховуваним задоволенням, до води йде Беня. Виловивши яблуко, лишається в басейні охолодитися. Потім час – для місцевого лідера Потапа. Він не просто залазить у воду. А й бавиться там зі стовбурами, перевертає корягу… Персонал Центру розповідає, що зазвичай йому складає компанію подружка Бубочка, але цього разу ведмедиця чомусь засоромилася.
Доки клишоногі насолоджуються прохолодою купальні та навіть у жарт борються, нас запрошують поглянути на … інших мешканців центру. Так, з’ясувалося, що тут проходять реабілітацію не лише ведмеді. А ще – орел-канюк, якого мисливці підібрали з пошкодженим крилом.
І – борсук Боря, який оселився на території і без остраху заходив у ведмежий вольєр… Тепер має власну квартиру й охоче смакує медом на правах ведмежого сусіда.
Насамкінець розпитуємо про улюбленців. Ярослав Бунзяк каже – такими є всі. Але за характером найбільше симпатії викликає Бубочка – знаходить спільну мову з усіма іншими звірами, грається, а коли бачить, що якийсь ведмідь надто агресивний, відходить убік, щоби не створювати конфлікту, і потім потроху відновлює спілкування.
Охоронець Центру Юрій Шпилька, назвавши Бубочку найкмітливішою твариною закладу, серед улюбленців називає ще й Дюрія – першого і направду найбільш показнішого ведмедя Центру, який приїхав сюди з Ясіня. Персонал називає його «генеральним директором», а от випускають його завжди окремо від Потапа – інакше буде бійка… Саме тому (бо Потап саме прийшов до меншого вольєру з лісу, а Дюрі іще відпочивав у клітці), ми й не стали свідками купання красеня-«директора». Кажуть – видовище варте уваги. Тож, при нагоді, не оминіть унікальний заклад дорогою до Синевира, доки у ведмедів-«курортників» ще триває купальний сезон…
Більше світлин – у фоторепортажі.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.