Місто Виноградів на Закарпатті демонструє один із найвищих показників щільності аптек в Україні: на 35 тисяч населення припадає понад 50 фармацевтичних закладів. Для порівняння, у сусідній Угорщині на таку кількість жителів функціонувало б лише 4–6 аптек. Основними чинниками такої аномалії є транскордонний попит з боку громадян ЄС та специфічна взаємодія місцевих лікарів із аптечним бізнесом.
Дослідження показують, що лікарі часто не просто виписують рецепт, а й рекомендують пацієнтам купувати ліки в конкретних точках продажу. Така практика може свідчити про непряму фінансову зацікавленість медиків через бонуси від аптек, особливо при призначенні дорогих препаратів, що не підпадають під програму реімбурсації. Хоча державна програма «Доступні ліки» та перехід на електронні рецепти спрямовані на прозорість ринку, у регіонах з високою конкуренцією, як-от Закарпаття, пацієнти все ще часто обирають дорожчі аналоги за порадою фахівців.
Наслідки такої системи є тривожними: до 94% українських сімей мають надлишкові запаси медикаментів, які згодом викидаються. Це призводить до фінансових втрат населення та екологічних ризиків. Очікується, що реформи 2025–2026 років, зокрема обов’язкова участь усіх аптек у програмах НСЗУ, допоможуть мінімізувати вплив непрямих стимулів та гармонізувати український фармринок із європейськими стандартами.